Зміст, структура та результати апробації тренінгу «розвиток національної ідентичності студентської молоді»




Скачати 111.89 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації05.01.2017
Розмір111.89 Kb.

1
ЗМІСТ, СТРУКТУРА ТА РЕЗУЛЬТАТИ АПРОБАЦІЇ ТРЕНІНГУ «РОЗВИТОК
НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ»

К.В. Терещенко

Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

У статті висвітлено зміст та структуру тренінгової програми «Розвиток національної ідентичності студентської молоді». Проаналізовано динаміку вираженості національної ідентичності в експериментальній та контрольній групах, представлено оцінку ефективності тренінгу з боку учасників.
Ключові слова: національна ідентичність, соціально-психологічні чинники розвитку національної ідентичності, етнічна толерантність.
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Сьогодні ситуація в країнах, які нещодавно здобули незалежність, характеризується, з одного боку, поширенням глобалізаційних процесів, з іншого – посиленням національної ідентифікації громадян цих країн. Оскільки соціально-політичні та національно-етнічні зміни у суспільстві знаходять своє відображення у діяльності системи освіти, одним із сучасних напрямків функціонування вітчизняних навчальних закладів є сприяння становленню національної ідентичності та етнічної толерантності студентської молоді.
Національна ідентичність, виступаючи невід’ємною складовою системи соціальної
ідентичності, пов’язана з усвідомленням приналежності до певної держави та політичної нації, разом з емоційною значущістю цієї приналежності, що проявляється у любові до
Батьківщини, знанні основних символів та атрибутів держави та нації тощо. Отже, як і будь-який інший тип соціальної ідентичності, виражена національна ідентичність характеризується розвинутою системою цінностей та соціальних установок.
Чимало вітчизняних дослідників [2; 4; 12] вказують на значення розробки програм національного виховання молоді. Зокрема, визнаючи, що важливим завданням педагогічного ВНЗ є пошук шляхів формування етнічної самосвідомості студентів, В.Ю.
Хотинець [12] у ході формувального експерименту пропонує включити в навчальну програму спецкурси «Етнографія народу», «Основи етнопсихології», «Культура і психологія народу», ознайомлення з досягненнями народу, зустрічі з народними творчими колективами, а також сприяти формуванню етнічного світосприйняття через консультативну та психокорекційну роботу.
Тоді як більшість досліджень присвячено формуванню етнічної та громадянської свідомості й етнічної толерантності молоді, проблема створення та впровадження тренінгових програм з розвитку національної ідентичності особистості залишається актуальною.
Мета цього дослідження полягає у розробці тренінгової програми з розвитку національної ідентичності студентської молоді та аналізу результатів її апробації.


2
МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Тренінг проводився на базі Київського індустріального коледжу у 2009 році. З метою проведення формувального експерименту було створено дві групи – експериментальну та контрольну, кожна з яких налічувала 26 осіб. Вік учасників тренінгу коливався від 16 до 18 років.
Під час проведення першого та другого зрізів використовували опитувальник Л.
Хагендорна, розроблений у рамках проекту INTAS. Обробку даних проводили за допомогою пакета статистичних програм (SPSS, версія 13.0).
Дослідження здійснено в лабораторії організаційної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України в процесі виконання науково-дослідної теми
«Психологічні основи забезпечення організаційного розвитку» (реєстраційний номер
0108U000292) та в рамках реалізації наукового проекту INTAS «Пошук етно-національної
ідентичності» (Ref. No: 03-51-4997) в Україні, науковий керівник – доктор психологічних наук, професор Л.М. Карамушка.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
З метою сприяння становленню національної ідентичності громадян України було створено тренінгові програму «Розвиток національної ідентичності студентської молоді».
Проведені нами попередні емпіричні дослідження вказали на наявність тісного зв’язку між національною ідентичністю громадян України, зокрема української молоді, та такими соціально-психологічними явищами, як патріотичні установки, етнічна толерантність та довіра [8]. Отже, з урахуванням вищезгаданих соціально-психологічних чинників становлення національної ідентичності громадян України було розроблено тренінгову програму розвитку національної ідентичності студентської молоді.
Мета тренінгу сприяння розвитку національної ідентичності студентської молоді.
Загальний дизайн тренінгу. Тренінг складається зі вступу, основної частини та завершальної частини. У структуру тренінгу входять наступні тренінгові сесії:
Тренінгова сесія 1. Поняття про національну ідентичність як складову системи соціальної ідентичності.
Тренінгова сесія 2. Етнічна толерантність як соціально-психологічний чинник розвитку національної ідентичності.
Тренінгова сесія 3. Довіра як соціально-психологічний чинник розвитку національної ідентичності.
Тренінгова сесія 4. Розвиток національної ідентичності особистості як комплексної структури.
У процесі розробки тренінгу використовували технологічний підхід, запропонований
Л.М. Карамушкою [9]. Відповідно до цього підходу кожна тренігова сесія складається з трьох компонентів: інформаційно-смислового, діагностичного та корекційно- розвивального.

3
Інтерактивні техніки для проведення тренінгової сесії. В ході проведення тренінгової сесії використовуються такі інтерактивні техніки: «криголами», робота в малих групах, міні-лекції, групові дискусії, «мозкові штурми», психомалюнок, метод незавершених речень, творчі завдання, проекти та ін.
Тривалість тренінгу. Тренінг розрахований на 30 годин, з яких 2 години відведено на вступ, 6 годин – на першу тематичну сесію, 6 годин – на другу тематичну сесію, 6 години – на третю тематичну сесію, 8 годин – на четверту тематичну сесію та 2 години – на підведення підсумків.
І. Вступ
1. Знайомство. Вправа «Витоки мого імені». Учасникам пропонується по черзі назвати своє ім’я та розповісти про нього: «Чому Вас назвали саме так, що означає Ваше ім’я, яке його походження, чи подобається воно Вам?...»
2. Вивчення очікувань учасників тренінгу. Тренер запрошує учасників групи сказати кілька слів про свої сподівання чи побажання стосовно тренінгу.
3. Ознайомлення зі змістом тренінгу, визначення його цілей і завдань.
4. Обговорення правил та принципів тренінгу. Тренер пропонує правила тренінгу, учасники за бажанням модифікують їх або додають власні правила, результати фіксуються на фліпчарті.
5. Проведення першого діагностичного зрізу.
II. Основна частина
Тренінгова сесія 1. Поняття про національну ідентичність як складову системи
соціальної ідентичності
Мета тренінгової сесії − сприяння осмисленню поняття національної
ідентичності особистості.
Змістовно-смисловий компонент
1. Індивідуальна робота з літературою. За допомогою карток висвітлюється сутність таких понять, як соціальна ідентичність, система соціальної ідентичності. Далі розкривається концепція етносу та нації, національної ідентичності як складової системи соціальної ідентичності, взаємозв’язку національної ідентичності з іншими типами соціальної ідентичності, цінностями, стереотипами та соціальними установками.
Представлено такі типи національної ідентичності: гіпоідентичність, позитивна національна ідентичність, гіперідентичність.
2. Вправа «Хто Я» [10].
3. Метод незавершених речень. Вправа «Я – громадянин України»: «Я – громадянин
України, тому що…», «Для мене бути громадянином України означає…», «Я – громадянин України і відчуваю…», «Я – громадянин України і пишаюсь…». Результати обговорюються в парах, після чого проводиться групова дискусія з виявленням загальних тенденцій.
4. Міні-лекція «Взаємозв’язок національної, етнічної та регіональної ідентичності».
Діагностичний компонент
5. Психологічний практикум. Методика «Типи етнічної ідентичності»: етнонігілізм,
етнічна індиферентність, норма (позитивна етнічна ідентичність), етноегоїзм,
етноізоляціонізм, національний фанатизм [7]».
Корекційно-розвивальний компонент

4
6. Вправа «Ставлення до свого народу».
Інструкція. Вздовж кімнати по підлозі протягується стрічка (або проводиться крейдою риска). На одному полюсі стрічки знаходиться табличка з висловом «Мій народ – кращий за всі інші народи» (гіперідентичність), на іншому полюсі – «Мій народ мені байдужий»
(гіпоідентичність). Учасники по черзі проходять уздовж стрічки та обирають місце між полюсами, яке відповідає їхньому ставленню до свого народу. Знайшовши місце на стрічці, яке найбільш відповідає їхнім почуттям, учасники проговорюють, чому вони обрали саме це місце.
7. Вправа «Моя маленька Батьківщина» (модифікація) [6].
Мета: усвідомлення своєї регіональної ідентичності, сприяння розвитку патріотизму, любові до Батьківщини.
Матеріали: аркуші паперу, кольорові олівці та фломастери.
Інструкція. «Кожен із нас має власні спогади щодо місця, де він народився та виріс.
Зараз заплющить очі, розслабтеся, спокійно дихайте. Спробуйте уявити місце, де мешкали в дитинстві. Розгляньте всі деталі вашого оточення. Зверніть уваги на свої почуття. Після того як ви відкриєте очі та попрощаєтесь з образом, спробуйте зобразити на папері те, що побачили».
По закінченні вправи учасники описують свої відчуття в образі та обговорюють малюнки.
8. Вправа «Мій національний герой».
Мета: виявити особливості прояву національної ідентичності у конкретних історичних образах
Інструкція. Учасникам пропонується визначити для себе видатні постаті, що найбільше асоціюються для них з Україною, її минулим та сьогоденням, після чого відбувається загальна групова дискусія.
Тренінгова сесія 2. Етнічна толерантність як соціально-психологічний чинник
розвитку національної ідентичності
Мета тренінгової сесії − сприяння формуванню етнічної толерантності як соціально-психологічного чинника розвитку національної ідентичності особистості.
Змістовно-смисловий компонент
1. Індивідуальна робота з літературою. Учасникам пропонується ознайомитися зі змістом понять «міжетнічні стосунки», «етнічні конфлікти», «етнічна толерантність»,
«мультикультуралізм», «етнічні стереотипи», викладених на запропонованих картках.
2. Метод незавершених речень: «На мій погляд, міжетнічні стосунки мають спиратися на...», «Етнічна толерантність виражається у...», «У разі міжетнічного конфлікту я запропонував би...».
3. Робота в малих групах. Завдання для малих груп: «Чи доводилося Вам зустрічатися з випадками толерантного ставлення до представників інших етнічних груп у різних сферах життя (вдома, на навчанні, в компанії друзів тощо)?»
4. Метод «мозкового штурму». Учасники тренінгу розподіляються на малі групи.
Завдання для груп: «Які, на Ваш погляд, можуть бути причини міжетнічних конфліктів у суспільстві?»
5. Психомалюнок «Типовий представник мого етносу».
Мета: усвідомлення учасниками змісту етнічних стереотипів.
Матеріали: аркуші паперу, кольорові олівці та фломастери.

5
Інструкція. Учасникам тренінгу пропонується намалювати портрет «типового представника свого етносу». Крім того, кожний отримує аркуш паперу, поділений на 20 частин. Учасники заповнюють графи, вписуючи в кожну графу якості, притаманні представнику певного етносу.
6. Групова дискусія: «Позитивні та негативні аспекти етнічних стереотипів».
Діагностичний компонент
7. Психологічний практикум: «Вивчення амбівалентності, вираженості та спрямованості етнічних стереотипів за допомогою методики «Діагностичний тест відносин (ДТВ)» [5].
Корекційно-розвивальний компонент
8. Робота в проектних групах. Учасникам пропонується розробити дизайн «Свята етнічної толерантності коледжу», в якому зможуть взяти участь студенти, які представляють різні етнічні групи. Учасники тренінгу описують загальний формат та основні компоненти свята (наприклад, фотопрезентація регіонів, пісенні та танцювальні конкурси, дегустація страв національної кухні і т. д.). Також учасники розробляють спільний девіз та символ свята.
9. Групова дискусія: «Чи може мультикультуралізм сприяти національному об’єднанню?»
10. Творче завдання «Абетка етнічної толерантності». Тренер запрошує учасників розробити правила та принципи етнічної толерантності, які можуть бути прийняті в коледжі. Після виконання вправи відбувається групова дискусія стосовно правил та принципів етнічної толерантності в сучасному суспільстві та значення етнічної толерантності для національного об’єднання та розвитку національної ідентичності громадян країни.
Тренінгова сесія 3. Довіра як соціально-психологічний чинник розвитку
національної ідентичності
Мета тренінгової сесії − сприяння формуванню міжособистісної довіри та довіри до соціальних інституцій як соціально-психологічного чинника розвитку національної
ідентичності особистості.
Змістовно-смисловий компонент
1. Індивідуальна робота з літературою. Учасникам пропонується за допомогою карток ознайомитися зі змістом соціально-психологічного явища «довіра» та дослідити роль довіри в міжособистісних та міжгрупових стосунках.
2. Метод незавершених речень: «Для мене довіра до іншої людини полягає в…», «Я можу довіряти представнику іншого етносу, якщо він...»
3. Міні-лекція: «Роль довіри до соціальних інституцій та державних символів у становленні національної ідентичності громадян».
Діагностичний компонент тренінгу
4. Психологічний практикум. Експрес-діагностика довіри (за шкалою Розенберга) [11].
Корекційно-розвивальний компонент
5. Вправа «Коло довіри» [10]
6. Вправа «Гуффі» [6]
7. Вправа «Герб моєї країни»
Мета: розвиток довіри до державних символів та атрибутів.
Матеріали: аркуші паперу, кольорові олівці та фломастери.

6
Інструкція. Ведучий пропонує учасникам уявити, що вони живуть в країні, де втілюються
їхні мрії. Кожному учаснику пропонується, використовуючи наявні матеріали, створити герб своєї країни. Також кожний учасник має можливість сформулювати:

девіз країни;

основні принципи, на яких будується суспільство в країні;

мету, до якої прагне країна.
Під час аналізу вправи учасники відповідають на такі питання: «Що Ви відчували, коли створювали власний герб?», «Які складнощі виникали в процесі його створення?»,
«Що цінного дала ця вправа для Вас?».
Тренінгова сесія 4. Розвиток національної ідентичності особистості як
комплексної структури
Мета тренінгової сесії – сприяння сприйняттю національної ідентичності особистості як комплексної, і, водночас, цілісної структури.
Змістовно-смисловий компонент
1. Міні-лекція «Складові національної ідентичності особистості»
2. Метод незавершених речень: «Національна ідентичність – це…», «Як на мене, національна ідентичність включає…», «На мій погляд, розвитку національної
ідентичності сприятиме…».
Корекційно-розвивальний компонент
3. Творче завдання «Україна моїми очима» (модифікація) [3]
Мета: розвиток патріотизму та відчуття територіальної єдності країни.
Матеріали: аркуші паперу, кольорові олівці та фломастери.
Інструкція. На підлозі розміщується аркуш паперу розміром приблизно 1,5 х 1,5 м (можна
4 ватмани, скріплені разом), на якому позначено контури України. Кожний учасник вибирає ділянку карти, де зображує, яким він бачить цей куточок України. Потім учасники зображують себе на карті і малюють маршрут, яким би вони хотіли мандрувати по різних куточках України. Після закінчення учасники описують свою роботу і пов’язані з нею почуття, відповідаючи на питання: «Яким Ви бачите свій куточок України?», «Що
Ви відчували, коли прокладали маршрут по країні?», «Як Ви взаємодіяли з іншими учасниками?», «Які враження у Вас після виконання творчої роботи?».
4. Робота в малих групах. Вправа «Послання до іншої цивілізації»
Мета: усвідомлення основних ознак своєї нації та держави, розвиток патріотизму.
Інструкція. Учасникам пропонується уявити, що на територію України висадилися представники іншої цивілізації. Вони не мають уявлення про нації та держави, не знають, що можна очікувати від українців. Члени кожної малої групи мають скласти послання до прибульців з описом того, якою є Україна та які особливості притаманні її мешканцям- українцям. По закінченні роботи послання зачитуються у великій групі та обговорюються.
5. Психомалюнок «Дерево національної ідентичності» (модифікація) [1]
Мета: усвідомлення національної ідентичності як цілісної системи та чинників, що впливають на її становлення.
Матеріали: аркуші паперу, кольорові олівці та фломастери.
Інструкція. Група ділиться на малі групи. Кожна мала група готує творчий проект: дерево, коріння якого – чинники розвитку національної ідентичності, стовбур – національна

7
ідентичність, гілки – цінності та соціальні установки, листя – поведінка в конкретній ситуації.
III. Завершальна частина
1. Рефлексія заняття (групове обговорення): «Що дав мені цей тренінг?».
2. Заповнення анкети. Учасникам пропонується заповнити анкети і надати зворотний зв’язок стосовно тренінгу.
3. Проведення другого діагностичного зрізу.
4. Заключна вправа «Мої побажання учасникам тренінгу».
Порівняльний аналіз даних, отриманих до і після формувального експерименту, показав високу ефективність тренінгу. Виявлено значущі відмінності у рівні вираженості національної ідентичності між першим та другим зрізом (p<0,05). Так, якщо до формувального експерименту дві третини (69,2%) респондентів мали виражену національну ідентичність, то після формувального експерименту розвинуту національну
ідентичність демонструвала вже абсолютна більшість (96,2%) респондентів (див. табл. 1).
Натомість в контрольній групі значущих відмінностей у вираженості національної
ідентичності між першим та другим зрізом не встановлено.
Таблиця 1
Порівняльний аналіз високого ступеня вираженості національної ідентичності
респондентів до і після формувального експерименту (у %)
Експериментальна група
Контрольна група
До формувального
експерименту
Після
формувального
експерименту
До формувального
експерименту
Після
формувального
експерименту
69,2*
96,2*
65,4 73,1
* p< 0,05
Аналіз ступеня вираженості патріотичних установок студентів показало значне зростання цього показника у результаті формувального експерименту (p<0,05). Зокрема, під час проведення першого зрізу 46,2% респондентів мали виражену установку прив’язаності до України, тоді як під час проведення другого зрізу вже майже на третину більше (65,4%) респондентів мали високий ступінь вираженості цієї установки (див. табл.
2). Крім того, під час другого зрізу майже вдвічі більше (42,3% проти 23,1%) респондентів, ніж під час першого зрізу, демонстрували виражене почуття гордості за
Україну. У контрольній групі подібних відмінностей не встановлено.
Таблиця 2
Порівняльний аналіз вираженості соціальних установок респондентів
до і після формувального експерименту (у %)
Соціальні установки
Експериментальна група
Контрольна група
До
формувального
експерименту
Після
формувального
експерименту
До
формувального
експерименту
Після
формувального
експерименту
«Я прив’язаний до
України»
46,2*
65,4*
50,0 46,2

8
«Я відчуваю гордість за
Україну»
23,1*
42,3*
26,9 30,8
«Необхідно допомагати представникам усіх національностей зберігати їх культуру»
53,8*
76,9*
46,2 50,0
«Люди повинні знати більше про культуру
інших народів»
50,0*
73,1*
53,8 46,2
* p< 0,05
У результаті проведення формувального експерименту також відзначено значне зростання ступеня вираженості мультикультурних установок студентів (p<0,05). Дійсно, якщо до формувального експерименту близько половини (53,8%) респондентів вважали за необхідне допомагати представникам усіх національностей зберігати свою національну культуру, то після формувального експерименту вже 76,9% опитаних абсолютно погоджувалися з цим твердженням. Крім того, значно збільшилась (з 50,0% до 73,1%) кількість респондентів, що вважають за потрібне знати більше про звичаї та культуру
інших народів.
Виявлено тенденцію збільшення у результаті формувального експерименту частки респондентів, які проявляють толерантність, погоджуються з правом кожного, хто давно мешкає в Україні, отримати українське громадянство. Крім того, стали більш вираженими на рівні тенденції установки респондентів щодо довіри до інших людей, а саме твердження «Більшість людей заслуговують на довіру» та «Я довіряю людям».
У завершальній частині учасникам було запропоновано оцінити ефективність тренінгу. Згідно з результатами анкетування більше половини респондентів (53,8%) зазначають, що їх очікування від тренінгу справдилися та чверть опитаних (26,9%) вказують, що їх очікування скоріше справдилися (див. рис. 1). Лише 7,7% опитаних зазначають, що їх очікування скоріше не справдилися.
Рис. 1. Оцінка учасниками тренінгу того, наскільки справдилися їх очікування від
тренінгу
На питання, чи комфортно учасники почували себе під час тренінгу, переважна частина (69,2%) респондентів відповіли ствердно, п’ята частина (19,2%) опитаних зазначили, що почували себе скоріше комфортно, і лише 11,5% опитаних дали відповідь
«І так, і ні» (див. рис. 2).
Скоріше не справдилися
І так, і ні
Скоріше справдилися
Цілком
справдилися

9
Рис. 2. Оцінка учасниками тренінгу того, наскільки комфортно вони почували
себе під час тренінгу
Нарешті, оцінюючи ефективність тренінгу, 42,3% учасників відповіли, що тренінг був для них ефективним, 38,5% оцінили тренінг як скоріше ефективний (див. рис. 3). З
іншого боку, лише 3,8% опитаних відзначили, що тренінг виявився для них скоріше неефективним.
Рис. 3. Оцінка учасниками тренінгу ефективності запропонованих форм та
методів роботи
Таким чином, тренінг «Розвиток національної ідентичності студентської молоді» продемонстрував свою ефективність як на рівні аналізу динаміки вираженості національної ідентичності та соціальних установок студентів, так і на рівні суб’єктивної оцінки учасників.
ВИСНОВКИ
Результати апробації тренінгу «Розвиток національної ідентичності студентської молоді» показали його ефективність, що свідчить про доцільність його подальшого впровадження у навчальних закладах з метою сприяння становленню національної
ідентичності молоді.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Анн Л. Психологический тренинг с подростками / Л. Анн. – СПб. : Питер, 2003. –
272 с.
2.
Боришевський М.Й. Розвиток громадянської спрямованості особистості / М.Й.
Боришевський, Т.М. Яблонська, В.В. Антоненко та ін. / за заг. ред. М.Й. Боришевського. –
К., 2007. – 186 с.
І так, і ні
Скоріше комфортно
Цілком
комфортно
Скоріше не
ефективний
І так, і ні
Скоріше
ефективний
Цілком ефективний

10 3.
Бреусенко-Кузнецов О.А. Метод «Геополітична утопія» / О.А. Бреусенко-Кузнецов //
Простір арт-терапії: хаос, структура, стихія : матер. VІ міжнар. міждисциплінарної науково-практичної конференції (Київ, 26–28 лютого 2009 р.). – С. 76–77.
4.
Кононенко П. Громадянин України XXI сторіччя: концепція національного виховання Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету
імені Тараса Шевченка / П. Кононенко, Г. Сазоненко, Л. Галіцина // Освіта і управління. –
1998. – Т. 2. – № 1. – С. 13–21.
5.
Павленко В.Н. Введение в этническую психологию / В.Н. Павленко, С.А. Талгин. –
Харьков : Изд-во ХГУ, 1992.
6.
Психологічні тренінги в школі / [упоряд. Т. Шаповал]. – К. : Вид. дім «Шкільний світ», 2006. – 128 с.
7.
Солдатова Г.У. Психология межэтнической напряженности / Г.У. Солдатова. – М. :
Смысл, 1998. – С. 189–193.
8.
Терещенко
К.В.
Соціально-психологічні чинники розвитку національної
ідентичності молоді / К.В. Терещенко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. – Чернігів, 2009. – Т. 2. – Вип. 74. – С. 148–150.
9.
Технології роботи організаційних психологів / за ред. Л.М. Карамушки – К. : Інкос,
2005. – 366 с.
10.
Технологія тренінгу / [упоряд. О. Главник, Г. Бевз] / за заг. ред. С. Максименка. – К. :
Главник, 2005. – 205 с.
11.
Фетискин Н.П. / Н.П. Фетискин, В.В. Козлов, Г.М. Мануйлов // Социально- психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М. : Изд-во Ин-та психотерапии, 2002. – 490 с.
12.
Хотинец В.Ю. Формирование этнического самосознания студентов в процессе обучения в вузе / В.Ю. Хотинец // Вопросы психологии. – 1998. – № 3. – С. 31–43.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал