Знайомство




Скачати 89.35 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка2/14
Дата конвертації23.12.2016
Розмір89.35 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
Тема: Підготовка до змін в особистому й
сімейному житті

Розуміння важливості батьків і сім’ї для розвитку дитини

Охорона дитинства базується на фундаментальній вірі в те,
що для зростання та розвитку дитини суттєве значення мають
батьки та сім’я. Ми переконані, що всі діти мають право зростати зі своїми власними батьками, якщо це можливо і відповідає їхнім інтересам. Якщо діти не можуть зростати у власній сім’ї, то для
забезпечення їхніх потреб їх необхідно розмістити в іншу сім’ю.
З народження сім’я дає нам відчуття того, хто миє йде наше місце, а також відчуття нашого оточення. Щоб розвинути впевненість у собі та здатність довіряти іншим, діти потребують прихильності від батьків. Завдяки цьому в дитини розвивається сумління, здатність спілкуватися з іншими, позитивна самооцінка. Також через родину передаються суспільні цінності, встановлюється культурна ідентичність, утворюється неперервний зв’язок між поколіннями. Численні педагогічні та психологічні дослідження доводять, що діти, що позбавлені батьківського піклування, досить помітно різняться від своїх однолітків, які виховуються всім ях. Причому, вони не гірші і не кращі від тих, хто виховується всім ях – вони просто інші. Дитина, позбавлена батьківського піклування, повсякчас шукає відповідь на запитання Хто я, Чому так сталося, що в мене немає мами і тата Навіщо яз явилася на світ, кому я потрібна. Наці недитячі запитання вона не може знайти відповідь, а знайшовши її, зазнає ще одного тривалого стресу. Така дитина, як стверджують психологи, переживає сталу депривацію.
Деприваціяпсихічний стан людини, який виникає в результаті тривалого обмеження її можливостей у задоволенні основних психічних і соціальних потреб. Деривація дитини характеризується вираженими відхиленнями в її емоційному і інтелектуальному розвитку, порушенням соціальних контактів. Депривація виникає, як правило, внаслідок відсутності батьківського піклування й посилюється під час перебування в інтернатному закладі.
Розвиток дитини, депривованої в ранньому віці, вже в перші
роки життя різняться від розвитку її однолітка з сім’ї. Недостатня взаємодія з близькими дорослими призводить до гальмування емоційної, інтелектуальної, комунікативної сфер та позначається на особливостях самосвідомості. Відсутність взаємин дітей з дорослими негативно впливає не лишена їхній інтелектуальний розвиток, ай на загальну динаміку формування позитивних якостей дитини, оскільки відсутність прикладу цілеспрямованої діяльності

15 дорослих, спрямованої на гармонізацію міжособистісних стосунків, позбавляє таких дітей життєдайного творчого досвіду.
Порушення в інтелектуальній, мотиваційній сферах, у сфері
саморегуляції, нерегламентованості поведінки спричиняють
відчутні
відхилення
в
загальному
розвитку
якісних
характеристик особистості дітей з інтернатних закладів. Це
наочно простежується в ситуаціях фрустрації - появи перешкод на шляху досягнення цілей, реалізації бажань і потреб. Порівняльний аналіз їхньої поведінки показує, що реакції вихованців інтернату збіднені, мають самозахисний характер. Ці діти, як правило, вдаються до дорікань, звинувачень, погроз, тобто до так званих реакцій самозахисного типу, що свідчить про слабкість їхнього саморозвитку, самоствердження, про їхнє постійне прагнення перекласти відповідальність за ситуацію на оточення. Звичайно, це непродуктивний шлях переживання критичних ситуацій. У зв’язку з ранньою депривацією спостерігаються суттєві порушення мови, її експресивної функції, зниження пам’яті і соціальної активності, а також порушення природності поведінки в соціумі. Діти, які виховуються в інтернатних закладах, різняться відчуженістю у спілкуванні, ато й просто збідненістю в засобах спілкування. Отже, вивчення проблеми деривації і пов’язаної з нею проблеми сирітства свідчить проте, що
діти-сироти
є
найбільш
травмованими, уразливими, оскільки на їхню долю вже з раннього
віку випадає велика кількість негараздів, травмуючих ситуацій,
психотравм.




16
Причини переміщення дитини з сім’ї
Існує дуже багато причин, які зумовлюють переміщення дитини з рідної сім’ї. Через те, що причини переміщення дитини проявляються в комплексі, а взаємозв’язки між ними мають причинно-наслідковий характер, їх можна розподілити за характером чинників

1. Соціально-економічні причини переміщення дитини:
смерть обох чи одного з батьків низький матеріальний статок сім’ї, бідність відсутність постійного житла розлучення батьків.

2. Морально-етичні причини переміщення дитини
асоціальний спосіб життя одного чи обох батьків, різні види залежності (пияцтво, алкоголізм, наркоманія і токсикоманія, схильність до азартних ігор);
злочинні дії батьків;
різноманітні форми насильства над дітьми;
примушування дітей до жебрацтва.
3. Психолого-педагогічні причини переміщення дитини
дисфункційність сім’ї (неповна, повторного шлюбу, сім’я психічних інвалідів конфліктність, жорстоке поводження з дітьми або з іншими членами сім’ї; раннє або позашлюбне материнство низький рівень педагогічної культури батьків.


17
Сімейні традиції та моделі поведінки

Зміни вжитті завжди є складними вони порушують наш нормальний, звичний спосіб діяльності. Вони дратують, оскільки змушують змінювати поведінку, яка вже стала автоматичною.
Більшість справу житті люди роблять певним чином, за
встановленими схемами, режимом. Це недобре й непогано, але різні люди мають різні режими. Такі рутинні способи діяльності також встановлюються всім ях. Вони стають звичними та звільняють від постійного обговорення щоденного життя.
Однак слід пам’ятати, що
- режими різних сімей різняться
- дуже легко вірити, що певний режим є правильним і забути, що це лише певний вибір способу поведінки
- режим можна змінити.
Сім’ї також об’єднуються довкола традицій. Сімейні традиції формуються з релігійного, етнічного, культурного та особистого досвіду й передаються від покоління до покоління. Традиції пов’язують людей з минулим і дають можливість дізнатися, чого можна очікувати від майбутнього. Усім ях також формуються певні моделі поведінки, про які повинні знати всі члени сім’ї. Такі моделі стосуються спілкування, вирішення проблем та прийняття рішень. Але:
якщо вам важко визначити традиції та моделі поведінки у вашій сім’ї, новій дитині також може бути важко визначити ваші внутрішні правила, які не обговорюються традиції – це ваш спадок і можуть значно відрізнятись від тих, з якими традиціями знайома дитина діти звикають до поведінки своїх сімей, навіть якщо ця поведінка їм шкодила.
Отже, дитина, житиме у Вашому будинку, може мати зовсім
інший набір традицій, моделей поведінки, звичних способів
діяльності, ніж Ваша сім’я, що може спричинити появу багатьох
проблем. Яким же чином зарадити цьому Насамперед, треба
знати, що

1) Коли нова дитина потрапляє всім ю, важливо дізнатись, які
моделі поведінки, традиції, режими вона знає та які їй
подобаються.
2) Батьки можуть попросити соціального працівника про
допомогу в управлінні моделями поведінки та режимами дитини.
3)
Від усиновлених та розміщених у прийомних сім’ях дітей не
можна очікувати зміни всіх цих аспектів. Можливо, для сім’ї

18 буде легше тимчасово адаптуватися до дитини, аніж дитині пристосуватися до сім’ї.
4)
Деякі зі способів, якими дитина виражає звичну діяльність,
традиції, моделі поведінки, можуть бути незручними для вас.
Опинившись у складній ситуації, спробуйте відповісти на
кілька запитань
Чи цей спосіб, традиція чи зразок поведінки підходять дитині Чи вони шкодять або загрожують комусь Чи слід їх змінювати відразу або можна дати дитині певний час на пристосування
5) Прийомні батьки неповинні примушувати дітей негайно
адаптуватися до нових умов. Забагато змін одночасно можуть призвести до порушень, оскільки дитина не зможе задовольнити всі очікування. Якщо Ви впевнені втому, що дитина обов’язково пристосується до традицій, моделей вашої сім’ї, а вона не зможе цього зробити, Ви відчуєте розчарування й зможете звинуватити в цьому дитину. Для того, щоб зменшити ризик такого порушення
поважайте історію дитини дізнайтеся про режим, традиції, моделі поведінки дитини віддавайте належне позитивному досвіду, який отримала дитина у своїй сім’ї; працюйте над негайною зміною лише тих режимів, традицій, моделей поведінки, які загрожують дитині або іншим розробіть план, який підключить до процесу змін всю вашу сім’ю; визнайте, щозміни потребують часу зрозумійте, що традиційні моделі поведінки та режим створюють комфортне очікуйте, що дитина зможе полишити старі комфортні для неї моделі поведінки, якщо не буде впевнена втому, що їх можна замінити на нові.
6) Дитина, розміщена у Вашій сім’ї, може не сприймати дім як
комфортне, безпечне місце, де люди підтримують одне одного. Зіткнувшись з необхідністю бути частиною Вашої сім’ї, дитина може розгубитися, злякатись або навіть утекти.
7) Діти, розлучені зі своїми власними сім’ями, переживають змішаній часто протилежні за своїм змістом почуття страх та надію сумі щастя злість і збудження безпомічність та ентузіазм провину й полегшення.
8) Кожна дитина, яка зазнала жорстокого поводження,
занедбання, розлучення може діяти непередбачуваним чином.

19 Батькам слід пам’ятати, що діти мають власне відчуття часу. Вони демонструють свої почуття безпосередньо через поведінку. Пам’ятайте також, що почуття й поведінка можуть проявитися через місяці й роки. Здається ніби дитина вже пристосувалася до всиновлення, але раптом вона впадає в депресію через запитання, на кого зі своєї сім’ї вона схожа. Буває й таке, що добре адаптована до Вашої сім’ї прийомна дитина несподівано звинуватить Вас у суворості до неї, бо Ви не її справжній батько.
9) Роль прийомних батьків вимагатиме від Вас застосування Ваших сильних сторін, навичок та підтримки, а також змусить розвинути нові терпіння та гумор чесність і надію відданість і чуйність здоровий глузд та оптимізм всепереможну любов.

20
Рекомендації щодо підготовки до першої доби перебування
дитини у новій сім’ї

1.
Вашій родині краще самій поїхати по дитину в заклад, де вона перебуває. Не робіть свята першої доби, бо це може налякати дитину. Не запрошуйте друзів чи членів своєї родини, які не живуть разом з Вами, до Вас у гості найближчим часом. Бажано, щоб вдома були не всі члени сім’ї. Привезіть дитину тоді, коли решта родини ще на роботі або в школі.
5.
По-перше, покажіть дитині Ваш будинок чи квартиру. Обов’язково треба показати кухню, туалет, ванну кімнату й кімнату дитини ліжко, стіл, стілець, шафу, де вона може покласти свої речі. Запропонуйте дитині поїсти, але не годуйте її делікатесами. Якщо вона відмовляється навіть відчаю, то дайте їй час отямитися та запропонуйте їжу пізніше, а ще краще сядьте обідати разом. Розкажіть дитині про свою сім’ю, покажіть фото, щоб увечері, коли вся родина збереться вдома, дитині було легше орієнтуватися. Якщо в дитини є свої речі, тоне слід їх викидати, бо речі можуть бути дуже дорогими для дитини. Перша доба для дитини надзвичайно важлива, їй цікаво та страшно одночасно, бо незрозуміло, що станеться завтра, тому надмірно не опікуйте дитину.




21
Приклад першої добив сім’ї з життя прийомної дитини

Олена три місяці перебувала в міському притулку для неповнолітніх іще три місяці – у дитячому будинку. Її батько помер рік тому, а мати спилася і за півроку жодного разу не поцікавилася донькою. Дівчині було тринадцять з половиною років, коли їй зателефонували й запропонували жити у ДБСТ. Довго вагаючись, вона погодилася. Під час весняних канікул за нею приїхали чоловік і жінка. Їх уже бачили всі, окрім Олени. Дівчина дуже хвилювалась і не могла зібрати речі. Вона шукала якісь іграшки, картинки, усе випадало з рук. До міста їхали більш як сто кілометрів. Прийомні батьки ставили їй якісь запитання, щось розповідали про своїх, рідних дітей, але вона сиділа , як маленьке вовченя. Її тіпало, усе тіло тремтіло так, що навіть автомобіль колихався. Олена зайшла в дім і трохи заспокоїлася – її зустріла усміхнена дівчина, сказала, що її звуть Наталка, вона теж навчалася у сьомому класі, і що вони житимуть водній кімнаті. Наталка показала їй дім, розповіла, дехто спить, де вчаться інші діти й що незабаром усі прийдуть додому. Олена була вдячна Наталці, бо говорити з новими батьками вона не знала про що, а згадувати своє дитинство їй не хотілося. Після того як вона розклала в шафі свої речі, у письмовому столі – олівці й малюнки, її покликали вечеряти. Одразу вразило, що всі діти називають батьків мама й тато. Малюки – Сашко та Оля – подарували Олені по м’якій іграшці, а Наталка, поки батьки їздили за Марійкою, спекла пиріг. Під час вечері всі розповідали як пройшов цей день, хтось хвалився, хтось скаржився, але ніхто не чіпав Олени. Тільки Сашко спитав А що, вона житиме з нами А вона не битиме мене. Вже потім Наталка розповіла, що хлопчика в притулку били старші хлопці, через те він боїться. Увечері Олена поділилася з Наталкою своїми враженнями : мені тут сподобалося, але мамою і татом батьків я ніколи не називатиму. Наступного дня дівчину повезли на ринок, щоб купити щось з одягу, бо той, який залишився у неї ще від матері, носити вже було не можна носити він був малий за розміром і старий. Усі діти раділи
Олениному вбранню, а більш за всіх раділа сама дівчина – вона ніколи немала гарних речей. Своєї обіцянки вона не дотримала, вже через два тижні вона зверталась до батьків мама й тато, бо зрозуміла, що її люблять, не скривдять, адже вона тут щаслива.




22
Приклад екокарти

Завдання екокарти – схематично зобразити зв’язки сім’ї з оточенням. Коло, яке знаходиться у центрі – це сім’я, яку ми розглядаємо. Ми пропонуємо вам приклад уявної сім’ї Миколаєнко. Подружжя, Ольга та Антон Миколаєнко, мають двох дітей їхня дочка готується до вступу у коледж, син одружився та переїхав. Батько Ольги живе окремо. Ольга працює бухгалтером, Антон – електриком. У вільний час Ольга допомагає у притулку, Антон відвідує курси водіїв та приймає участь у заходах своєї профспілки. Вся сім'я є клієнтами медичної клініки, також вони регулярно відвідують церкву. Друзями сім'ї є колеги по роботі та деякі члени церкви. Отже, велике коло всередині показує сім’ю. У ньому розташовані маленькі кола, які відображають членів сім’ї. Кола у лівому верхньому кутку відображають друзів та родичів. Коли вибудете працювати над створенням власної еко-карти, ви можете почати з того, що визначите важливих родичів та друзів, які мають зв’язки з вашою сім’єю, та запишете їх імена. Усі люди або громади, які мають зв’язки з сім’єю, приєднуються на екокарті лініями. Неперервна лінія відображає сильні стосунки. Пунктирна – слабкі, а переривчаста – стресові. Малюємо лінії від усіх цих кіл до кола сім’ї, що відображають стосунки. Кола справа представляють ресурси громади, необхідні для добробуту і розвитку вашої сім’ї (управління у справах сім’ї та молоді,
ЦСССДМ, служби у справах дітей, громадські організації тощо. Ви можете вказати медичні клініки, школи, дитячі садки і т.п. За допомогою прямих, переривчастих або пунктирних ліній відобразіть характер зв’язку з ними. Ви можете додавати стільки кіл, скільки вам потрібно. Кола справа внизу представляють Працевлаштування і доходи. Тут ви визначите своє місце роботи, а також додаткові джерела доходів, наприклад, соціальні виплати. Остання група кіл позначає волонтерські організації, клуби, команди. Це може бути церква або громадські організації, до яких входите вита ваша сім’я. Їх також можете вказати стільки, скільки потрібно, і показати зв’язок з ними. Якщо зв’язок з представленим колом стосується тільки одного члена сім’ї, проводьте лінію прямо до відповідного маленького кола. В іншому випадку – ми з’єднуємо з великим сімейним колом. Угорі вибачите місце для запису сімейних змін та переміщень. Сюди можна віднести переїзд, нову роботу, нового члена сім’ї, нову потребу розвитку, розлучення, смерть або іншу втрату. Ці зміни можна позначати як позитивні або негативні.


23
Екокарта родини Миколаєнко.


Родина Миколаєнко:
Ольга та Антон Миколаєнки мають двох дітей їхня дочка готується до вступу у коледж, син одружився та переїхав. Батько Ольги живе окремо. Ольга працює бухгалтером, Антон – електриком. У вільний час Ольга допомагає у притулку, Антон відвідує курси водіїв та приймає участь у заходах своєї профспілки. Вся сім'я є клієнтами медичної клініки, регулярно відвідує церкву. Друзями сім'ї є деякі члени церкви та колеги по роботі.



Ольга Дочка Антон
Друзі
Родичі
Волонтерські громади
Ресурси громади
Робота, прибуток
Зміни Син одружився та переїхав Дочка готується вступити до коледжу Друзі по роботі Друзі з церкви Син та його дружина Батько Ольги Притулок Профспілка Церква Бухгалтер Електрик Курси у коледжі Медична клініка

24
Вам пропонується створити власну сімейну екокарту. У
цьому Вам допоможуть наступні запитання.

Моя сім’я складається з таких осіб
__________________________________________________________________
Важливі друзі нашої сім’ї - це
__________________________________________________________________ за допомогою лінії покажіть характер зв’язків – сильні, стресові або слабкі)

Важливі члени родини - це
__________________________________________________________________ за допомогою лінії покажіть характер зв’язків – сильні, стресові або слабкі)

Мережа, яка допомагає задовольнити потреби розвитку моєї сім’ї – це
__________________________________________________________________
(за допомогою лінії покажіть характер зв’язків – сильні, стресові або слабкі)
Працевлаштування й доходи моєї сім’ї – це
__________________________________________________________________
(за допомогою лінії покажіть характер зв’язків – сильні, стресові або слабкі)
Команди та волонтерські мережі, до яких залучена моя сім’я - це
__________________________________________________________________
(за допомогою лінії покажіть характер зв’язків – сильні, стресові або слабкі)
Зміни й переміщення в моєму життів даний момент такі
__________________________________________________________________
(за допомогою лінії покажіть характер зв’язків – сильні, стресові або слабкі)





25
Ви маєте знати

ЯК ПЛАНУВАТИ ЗМІНИ
Прийомні батьки роблять особливий внесок, піклуючись про дітей, які зазнали жорстокого поводження або занедбання. Ця відданість приносить їм свої винагороди, алей руйнує звичний уклад життя, оскільки життя сім’ї змінюється, іноді дуже помітно. Як прийомні батьки Ви маєте
1. Почуватися зі зміною комфортно.
2. Підтримувати кожну дитину під час змін.
3. Обговорити такі делікатні питання, як сексуальність, наруга, безчестя.
4. Активно домагатися для дітей послуг, зокрема у сфері освіти, фізичного та духовного здоров’я.
5. Надавати їм можливість молитися та відвідувати службу (якщо вони віруючі).
6. Розуміти, що хоча підтримка управління змінами є важливою, її не завжди надаватимуть.

Організації, які підтримують, мають

1. Обговорювати переваги та пояснювати ризики.
2. Заохочувати спілкування.
3. Забезпечувати батьків літературою зі складних питань виховання дитини.
4. Надавати підтримку, розподіляти ресурси громади.
5. Надавати приватні/громадські ресурси.
6. Звертатись до відповідних асоціацій і груп по допомогу.
Розпізнання почуттів та поведінки, пов’язаних зі змінами:
1. Всі діти фантазують. Прийомні діти можуть створювати фантазії проте, якими насправді є їхні батьки, наприклад Мама не вдарила б його, якби бос не накричав на неї Тато мене б’є тільки тоді, коли я не хочу до нього притулятися Мама мене любить, але не може відвідати, бо вона дуже далеко Тато хоче, щоб я жив з ним з наступного місяця, а ще він купить мені велосипед.
2. Діти часто створюють фантом своїх батьків, які не мають жодної риси з тих, що не подобається їм у прийомних батьків. Вони можуть уявляти, що їхня рідна мама красива, багата жінка, котра купить їм той одяг, який вони захочуть, і ніколи не каратиме їх.

26 3. Іноді діти створюють фантазії, щоб пояснити біль, якого вони зазнали в особистих стосунках, наприклад, їх переплутали в пологовому дитинку й вони жили не в тій сім’ї.
4. Діти можуть фантазувати про нову, поки що незнайому, прийомну сім’ю:
Фантазії проте, що їх не люблять Нова сім’я не любитиме мене, бо мене ще ніхто не любив. Фантазії про відмову „Прийомна сім’я попросить мене піти. Фантазії про ідеальну сім’ю: Якщо я почекаю, то мене забере сім’я моєї мрії.
5. Коли діти мають такі фантазії про сім’ї, вони напевне будуть розчаровані. Необхідно розробити спеціальний план, щоб допомогти дитині опанувати своїми почуттями й поведінкою.
6. Стратегії, розроблені з урахуванням особистості дитини, з
опорою насильні сторони, навички, підтримку, можуть
допомогти опанувати почуття. Для цього необхідні
1.

Терпіння – дитині знадобиться час, аби зрозуміти, що життя у Вашому домі буде добрим, хоча й неідеальним, яку мріях, але добрим.
2.

Знання – часі розвиток допоможуть дитині. Більшість дітей виростають з фантазій. Трохи фантазії – це нормально, що означає творчість та інтелект. Соціальний працівник й психолог- консультант допоможуть визначити, коли фантазія стає проблемою.
3.

Консультування – старші діти, які все ще прагнуть сховатися у фантазіях, можуть потребувати консультацій психолога, щоб позбавитись фантомів.



27
ЯК РОЗПІЗНАТИ НЕОБХІДНІСТЬ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

1. Дитина квола, виглядає знесиленою, хворою.
2. У дитини під час рухів шиєю болить голова.
3. У дитини з’явилося напруженням язів шиї, вона не може зігнути шию, в неї болить голова.

4. Дитина має напад судом.
5. У дитини зіниці різного розміру (це може свідчити про наявність внутрішньочерепної гематоми, підвищення внутрішньочерепного тиску.
6. У дитини з’явився червоний або багряний сип, бордові плями, синці, які не пов’язані з травмою.
7. На шкірі з’являється кропивниця (пухирі як після пожалення кропивою) .
8. Дитина дихає так швидко або важко, що не може гратися, кричати, плакати або пити (можливо, це травма грудної клітки, запушена інфекція, пневмонія, порок серця)
9. У дитини з’явився сильний біль у животі, від якого вона корчиться та кричить (можлива внутрішня гематома.
10. У дитини болить живіт після нещодавньої травми, падіння, удару в живіт (блювання або діарея відсутні.
11. Дитина має чорні випорожнення або з домішками крові (можлива внутрішня кровотеча.
12. Немовля не пісає понад 8 годин, ротова порожнина та язик мають сухий вигляд.
14. В дитини з’явилася теча зносу після удару головою.
15. У немовляти (віком до 4 місяців) сильне блювання після їди.
16. Немовля (до 4 місяців) має температуру 37,7° під пахвою і близько
38,8° ректально.




28
ЯК РОЗПІЗНАТИ ПОВЕДІНКУ, ЯКА ВКАЗУЄ НА НЕОБХІДНІСТЬ
ПРОФЕСІЙНОЇ УВАГИ
1. Незвичайна реакція дитинина взаємодію така поведінка, ніби інших людей тут немає.
2. Невідповідна реакція, наприклад, сміх чи плач без очевидної причини.
3. Настільки сильні фантазії, що вони заважають щоденному функціонуванню.
4. Відсутність інтересу до спілкування з однолітками втрата нормальних стосунків з однолітками.
5. Нездатність реагувати на інших людей.
6. Відсутність адекватних страхів або надзвичайний страх, що заважає щоденному функціонуванню.
7. Галюцинації.
8. Нездатність до розвитку мови, або зникнення мови після того, як вона розвинулася.
9. Мова, якою не можна спілкуватись.
10. Постійний ненормальний ритм мови, заїкування.
11. Неадекватна реакція на стимули, може бути гіпер- або гіпочутливою до звуків, дотиків і т. д.
12. Незвична постава або постійне ходіння на кінчиках пальців.
13. Стереотипні рухи пальцями та руками.
14. Схильність завдавати поранень самому собі.
15. Наполягання на однаковості виконання справ, розміщення об’єктів.
16. Відставання в розвитку, поєднане з різними сферами нормального чи ненормального функціонування.



















Книга для батьків
ІІ розділ
























30


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал