Звіт про науково-дослідну роботу розробка cms-системи керування веб-сайтом вищого навчального закладу об-110П (Заключний) Начальник ндч, канд хім наук, ст наук співроб. С. Орищин




Скачати 334.64 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації06.01.2017
Розмір334.64 Kb.
ТипЗвіт

УДК 681.3
№ держреєстрації 0107U002060
Інв. № 0209U005185
Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
ЛНУ ім. Івана Франка
79000 м. Львів, вул. Університетська, 1; тел.(0322) 72 70 40 факс (032) 297-89-03, ndch@franko.lviv.ua
ЗАТВЕРДЖУЮ
Проректор з наукової роботи д-р. хім. наук, проф.
________________ Б.Котур
___.12. 2008
ЗВІТ
ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ
РОЗРОБКА CMS-СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ВЕБ-САЙТОМ
ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
ОБ-110П
(Заключний)
Начальник НДЧ, канд.хім.наук, ст.наук.співроб.
С.Орищин
Декан факультету прикладної математики та інформатики, д-р.фіз.-мат.наук., проф.
Я.Савула
Науковий керiвник, д-р.фіз.-мат.наук, проф.
Г.Шинкаренко
2008
Рукопис закінчено 3 листопада 2008 р.
Результати цієї роботи розглянуто Вченою Радою факультету прикладної математики та інформатики, протокол № 5 від 3.11.2008

2
Список авторів
науковий керівник теми, зав. кафедри інформаційних систем, д-р. фіз.-мат. наук
_________
Г.Шинкаренко доц. кафедри інформаційних систем, канд. фіз.-мат. наук
_________
П.Венгерський доц. кафедри інформаційних систем, канд. фіз.-мат. наук
_________
В.Вовк доц. кафедри інформаційних систем, канд. фіз.-мат. наук
_________
В.Горлач ст. наук. співр. інформаційно- обчислювального центру
_________
О.Левченко мол. наук. співр. кафедри
інформаційних систем
_________
Р.Малець студент
_________
І.Голод студент
_________
І.Клименко студент
_________
А.Пограничний студент
_________
Р.Проць
Нормоконтролер
М.Благітка

3
РЕФЕРАТ
Звіт про НДР: 40 с., 8 рис., 27 джерел.
З використанням об’єктного підходу та системи Drupal розроблено структури інформації для опису об’єктів CMS-системи. Розроблено методи та процедури обробки даних. Розроблено відповідні класи програмного забезпечення для відображення вмісту бази даних у вигляді Веб-сторінок.
Створено багаторівневу ієрархічну модель адміністрування веб-сайту у відповідності з ієрархією підрозділів вищого навчального закладу, яка забезпечує гнучкість керування та оперативність оновлення інформації в базі даних про вищий навчальний заклад. Система дозволяє на кожному з рівнів
ієрархії створювати, редагувати та знищувати ресурси з використанням типових програмних рішень, котрі працюють в єдиній облонці CMS. Розроблено кросплатформенні структури для опису та зберігання інформації про учбовий заклад. Розроблено типові серверні сценарії для забезпечення функціонування
Веб-сайту учбового закладу.
Розвинуто сучасні методи проектування розподілених інформаційно- пошукових систем, методи об’єктного проектування баз даних, методи збору та обробки даних.
Використані середовища проектування відповідають сучасному рівню розвитку комп’ютерних технологій.
ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА, БАЗА ДАНИХ, СИСТЕМА КЕРУВАННЯ
ВМІСТОМ, ІНТЕРНЕТ, ВЕБ-САЙТ, ВЕБ-ТЕХНОЛОГІЯ, ПРОГРАМНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

4
ЗМІСТ
ВСТУП.......................................................................................................................... 6 1. СИСТЕМА АВТОМАТИЗОВАНОГО ГЕНЕРУВАННЯ СТОРІНОК
ВЕБ-САЙТУ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ..................................... 7 1.1. Доцільність використання CMS для веб-сайту........................................... 8 1.2. Представлення та відображення інформації ............................................... 9 1.3. CMS Drupal ..................................................................................................... 9 1.4. Ліцензія та умови розповсюдження проекту .............................................. 9 1.5. Використання об’єктного підходу до побудови веб-сайту ..................... 10 1.5.1. Об’єктна модель даних......................................................................... 10 2. ПРОЦЕС ПРОЕКТУВАННЯ............................................................................... 11 2.1. Домовленості щодо написання коду програми......................................... 11 2.2. Програмне забезпечення, що використовується для розробки ............... 11 2.2.1. База даних .............................................................................................. 11 2.3. UML супровід ............................................................................................... 11 2.4. Сервер проекту ............................................................................................. 11 2.4.1. Віддалений доступ до FTP сервера..................................................... 13 2.4.2. Віддалений доступ до SVN сервера.................................................... 13 2.5. Система контролю версій............................................................................ 13 2.5.1. Домовленості про текст повідомлень у SVN commit-ах................... 13 2.5.2. Структура каталогів SVN репозиторію .............................................. 14 2.5.3. Сценарій post-commit............................................................................ 14 2.6. Переклад інтерфейсу веб-сайту .................................................................. 15 2.6.1. Програма poEdit .................................................................................... 15 2.6.2. Імпорт перекладів до веб-сайту........................................................... 15 2.7. Ієрархія вихідних кодів ............................................................................... 15 2.7.1. Каталог trunk ......................................................................................... 16 2.8. Побудова та встановлення проекту............................................................ 17 2.9. Домовленості щодо версій веб-сайту......................................................... 19 2.10. Інформаційна система контролю за помилками ..................................... 20 2.11. Поштова розсилка між учасниками проекту........................................... 21 3. АРХІТЕКТУРА ПРОГРАМИ.............................................................................. 22 3.1. Огляд базових компонент ядра Drupal....................................................... 22 3.1.1. Модуль Node («вузол») ........................................................................ 22 3.1.2. Модуль System («система») ................................................................. 23 3.1.3. Модуль User («користувач») ............................................................... 23 3.1.4. Модуль Book («книга») ........................................................................ 24 3.2. Структура представлення даних................................................................. 24 3.3. Огляд інтерфейсу користувача ................................................................... 25 3.4. Розроблені модулі ........................................................................................ 28 3.4.1. Розширення модуля Book («книга») ................................................... 29 3.4.2. Модуль Object (об’єкт)......................................................................... 30 3.4.3. Модуль Division (підрозділ) ................................................................ 30

5 3.4.4. Модуль Research topic (наукова тема) ................................................ 31 3.4.5. Модуль Educational course (навчальний курс) ................................... 31 3.4.6. Модуль Speciality (спеціальність) ....................................................... 32 3.4.7. Модуль Person (персона)...................................................................... 33 3.4.8. Модуль Position (посада)...................................................................... 33 3.4.9. Додаткові модулі................................................................................... 34 3.4.10. Модулі сторонніх розробників.......................................................... 36 3.5. Документація ................................................................................................ 36
ВИСНОВКИ............................................................................................................... 37
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ............................................................................................. 38

6
ВСТУП
Основною проблемою веб-сайтів, що представляють інформацію щодо діяльності великих установ (а саме такими є вищі навчальні заклади) в мережі
Інтернет, є швидке "старіння" інформаційного вмісту. Підтримка актуальності бази даних спеціалізованими відділами вимагає значних зусиль для збору та оцифровування інформації, яка надається підрозділами та персоналом установи.
Альтернативою такому пыдходу є широке делегування повноважень адміністраторів сайту працівникам підрозділів у відповідності з адміністративною ієрархією установи.
У даній роботі запропоновано розробку системи керування вмістом веб- сайту, яка враховує функціональні особливості та адміністративну модель вищого навчального закладу. Завдяки цьому, а також завдяки повному розділенню даних та їх представлення, систему можна використати для побудови веб-сайту будь-якого вищого навчального закладу.
Представлена робота, разом з розробкою та розвитком сучасних методів проектування розподілених інформаційно-пошукових систем, методів об’єктного проектування баз даних, методів збору та обробки даних, пропонує кросплатформенні структури для опису та зберігання інформації, а також програмне забезпечення для автоматизованого генерування сторінок веб-сайту.
Окремі елементи апробованих авторами підходів використані при проектуванні та розробці низки окремих проектів [10, 11, 15, 24-26].

7
1.

СИСТЕМА АВТОМАТИЗОВАНОГО ГЕНЕРУВАННЯ
СТОРІНОК ВЕБ-САЙТУ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Терміни та скорочення
Drupal
Система керування вмістом через веб-інтерфейс.
Детальніше, див. на офіційному сайті – http://drupal.org/.
CMS
Система керування вмістом (content management system).
Вважатимемо, що це є веб-сайт, з допомогою якого можна вводити, редагувати вміст.
API
Набір функцій (application programming interface)
ядро Drupal
Базові коди системи Drupal разом з модулями, що входять в головний пакет системи. Ядро Drupal можна знайти на офіційному веб-сайті. Це архів з приблизно такою назвою
drupal-5.7.tar.gz. Вважаємо, що ті файли, які містяться в цьому архіві, і є ядро Drupal.
MVC
(Model-view-controller, модель-вид-контролер), архітектурний шаблон, що використовується при проектуванні та розробці програмного забезпечення.
Детальніше, див. 1.2.
вміст
Термін використовується здебільшого для означення вмісту чи інформації на веб-сайті (аналогічно англ. слову content).
ліцензія GPL
GNU General Public License. Ліцензія на вільне використання вихідних кодів впроваджена на поширення безкоштовного програмного забезпечення. Детальніше: http://www.gnu.org/copyleft/gpl.html
SVN
SVN, або Subversion – система контролю версій, що використовується для нашого проекту.
репозиторій; репозиторій SVN; репозиторій проекту
Спеціальні файли на диску, що містять дані (вихідні коди, документацію, інші файли) поточної та попередніх версії проекту. До репозиторію можна доступитись за певною адресою, напр. по протоколу svn://.
shell
Консоль. У цьому документі поняття використовується для означення консолі UNIX-подібних операційних систем.
номер сторінки у інформаційній системі контролю за помилками
Система контролю за помилками – це спеціальний закритий веб-сайт для розробників за адресою http://uni.lnu.edu.ua/issues/. На ньому містяться сторінки з
інформацією про помилки, завдання і т.п. Наприклад, є сторінка http://uni.lnu.edu.ua/issues/node/365. Номером

8 такої сторінки вважатимемо число 365.
gettext файли
Т.з. файли з розширенням .po, що містять перекладені рядки. У нашому проекті вони використовуються здебільшого для перекладу інтерфейсу веб-сайту.
сценарій
В цьому документі слово використовується в основному для означення скриптів мовою bash чи будь-якою іншою скриптовою (напр. csh чи php).
cookie
Службова інформація, якою веб-сервер мітить браузер користувача при відвідуванні веб-сайту, або, яка створюється за ініціативою скриптового сценарію на стороні веб-браузера. При наступному візиті сервер зможе
ідентифікувати користувача. Cookie застосовуються для збереження даних, специфічних для даного користувача, і використовуваних веб-сервером для різних цілей, наприклад, відстеження стану сесії.
аутентифікований (авторизований) користувач
Authenticated user.
Користувач з певним іменем у CMS
Drupal, що зареєстрований і аутентифікований на сайті.
клас вузла; тип вузла

Термін для означення типу вмісту (node type) у CMS
Drupal. За замовчуванням клас вузла є похідним від базового класу Node.
1.1.

Доцільність використання CMS для веб-сайту
Використання веб-сайтів для зручного подання інформації, представленої в базі даних, практикується вже багато років. У зв’язку з цим з’явилося багато проектів для полегшення розробки веб-сайтів. Базовими цілями таких систем є:

надання зручного та безпечного API для маніпулювання об’єктами БД і достатнього рівня абстрагування від СКБД чи навіть самого поняття БД;

досягнення максимального рівня інтерактивності при мінімальному навантаженні БД;

диференціювання прав користувачів.
Для створення CMS системи веб-сайту вищого навчального закладу обрано систему автоматизованого генерування веб-сторінок – Drupal. Під використанням слід розуміти широке застосування API (набір функцій) даної системи та побудову спеціальних модулів, що описують взаємодію користувачів різних рівнів доступу з різними рівнями ієрархії БД.
Системі Drupal була надана перевага перед написанням власної системи чи використанням іншої з багатьох причин. Основні з них:

Drupal є результатом програмування та досліджень сотень людей впродовж багатьох років;

якість API системи Drupal є значно вищою за інші аналогічні системи;

9

Drupal є достатньо гнучким і в ньому достатньо ефективно втілені базові цілі таких систем;

система Drupal стає все більш відомою серед програмістів. Це робить проект веб-сайту університету простим у подальшому супроводженні його іншими можливими розробниками, що мають досвід роботи із Drupal;

розробники розглядають Drupal як базовий MVC фреймворк. До того ж
Drupal має безліч можливостей, що відсутні у орієнтованих MVC фреймворках. Напр. Ruby on Rails, Django – це MVC фреймворки, хоча вони не надають розробнику стільки модулів та компонент, як Drupal.
1.2.

Представлення та відображення інформації
Модель-вид-контролер (Model-view-controller, MVC) – це архітектурний шаблон, який використовується при проектуванні та розробці програмного забезпечення.
Даний шаблон розділяє систему на три частини: модель даних, вигляд даних та керування. Застосовується для відділення даних (модель) від
інтерфейсу користувача (вигляду) так, щоб зміни інтерфейсу користувача мінімально впливали на роботу з даними, а зміни в моделі даних могли проводитися без зміни інтерфейсу користувача.
Мета шаблону – гнучкий дизайн програмного забезпечення, який повинен полегшувати подальші зміни чи розширення програм, а також надавати можливість повторного використання окремих компонент програми. Крім того, використання даного шаблону у великих системах приводить їх в певний порядок і робить зрозумілішими завдяки зменшенню їх складності.
1.3.

CMS Drupal
Drupal – це система для побудови веб-сайтів. Це модульний, з відкритими кодами фреймворк для адміністрування вмісту через веб. Він розширюваний, сумісний з багатьма стандартами. Drupal складається з ядра, що надає базову функціональність та бібліотеки, і додаткової функціональності, що отримується після інсталяції додаткових модулів. Drupal виконаний, щоб бути розширюваним за допомогою написання нових модулів, а не через модифікацію кодів ядра. Він успішно розділяє функціональність адміністрування вмісту від його відображення.
1.4.

Ліцензія та умови розповсюдження проекту
Drupal – це програмне забезпечення з відкритими кодами, що розповсюджується під ліцензією GPL. Автоматично увесь проект підпадає під таку ліцензію. Таким чином, розробники зобов’язані розповсюджувати те, що дописане ними до системи Drupal, особам, які цього попросять.

10
1.5.

Використання об’єктного підходу до побудови веб-сайту
Із самого початку проектування веб-сайту передбачалось, що розробка вестиметься з об’єктної точки зору. Власне, з огляду на це, і було обрано в якості основи CMS Drupal та СКБД PostgreSQL. Університет представляє собою досить велику сутність, що складається із великої кількості інших сутностей, що значною мірою схожі між собою, а також і на сам університет. Тому, було б логічно припустити, що використання об’єктного підходу до представлення цих сутностей дозволить значно спростити розуміння загальної картини проекту, а також звести до максимуму повторне використання коду без використання методу “скопіюй-встав”, що дозволяє єдиним чином обслуговувати множину об’єктів, не призводить до швидкого росту об’єму проекту та появи великої кількості практично аналогічного коду, а це, в свою чергу, зменшує імовірність появи помилок. Ця мета досягається активним використанням наслідування, а місцями і поліморфізму.
Зважаючи на особливості CMS Drupal, в проекті фактично відсутнє використання інкапсуляції, що додає своєрідну дрібку процедурності і вирізняє систему на фоні проектів, написаних суто на PHP, без використання будь-яких
CMS. До слова, поліморфізм та наслідування теж реалізовані засобами Drupal, тому, як бачимо, використання можливостей CMS зведено до максимуму.
1.5.1.

Об’єктна модель даних
Веб-сайт створений з використанням компромісного варіанту організації моделі даних: присутні основні ознаки об’єктного підходу, проте відсутня потреба в об’єктній СКБД. Основною причиною використання такого підходу була його повна сумісність із ядром системи Drupal.

11
2.

ПРОЦЕС ПРОЕКТУВАННЯ
2.1.

Домовленості щодо написання коду програми
Дотримуються стандарти програмування, описані у Drupal coding standarts: http://drupal.org/node/318
2.2.

Програмне забезпечення, що використовується для розробки
Будування (компіляція) веб-сайту, документації та бази даних, розпакування пакетів бібліотек повністю автоматизовано за допомогою т.з.
GNU makefile-ів. Для цього використовується програма GNU make.
Сценарії makefile-ів складаються з т.з. цілей (target) з певною назвою, яка виконує вказані дії. Щоб виконати певну ціль потрібно запустити: make <назва-цілі>
Приклад. Для інсталяції веб-сайту використовується команда: make install
Зважаючи на обрану CMS, яка реалізована мовою PHP, ця мова автоматично стала основною для всього проекту.
2.2.1.

База даних
В ролі системи керування базами даних було обрано СКБД PostgreSQL.
Вона підтримує об’єктну модель даних (проте така можливість не використовується на даний момент у проекті, а застосовано альтернативний варіант), крім того, остання версія PostgreSQL не накладає майже ніяких обмежень на зберігання даних у базі.
2.3.

UML супровід
Оскільки проект постійно супроводжується UML документацією, то для її створення було обрано Enterprise Architect від Sparx Systems. Інструмент достатньо дружній для користувача і має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс.
Підтримує експорт UML діаграм у велику кількість графічних форматів, дозволяє визначати власні стереотипи, генерувати код із UML документації та багато інших можливостей. Основними недоліками є те, що цей продукт є платним та реалізований лише для ОС Windows.
2.4.

Сервер проекту
Хост сервера, на якому міститься проект: uni.lnu.edu.ua
Це комп’ютер під управлінням операційної системи FreeBSD. На ньому встановлено безліч додаткових програм, що допомагають у розробці проекту, напр. mc, svn, php.
Доступ до сервера можна здійснювати за допомогою програми ssh (для користувачів Linux) чи putty (для користувачів Windows, завантажити можна з сайту http://www.putty.org/). Для цього потрібно мати логін та пароль.

12
Розглянемо приклад аутентифікації на сервер, використовуючи утиліту ssh: pro@overlord:
> ssh -l rprots uni.lnu.edu.ua
Password:
Last login: Fri May 9 17:30:31 2008 from 95-2-124-91.poo
Copyright (c) 1980, 1983, 1986, 1988, 1990, 1991, 1993, 1994
The Regents of the University of California. All rights reserved.
FreeBSD 6.1-RELEASE-p10 (UNI) #0: Tue Nov 28 16:01:54 EET 2006
Welcome to FreeBSD!
Before seeking technical support, please use the following resources: o Security advisories and updated errata information for all releases are at http://www.FreeBSD.org/releases/ - always consult the
ERRATA section for your release first as it's updated frequently. o The Handbook and FAQ documents are at http://www.FreeBSD.org/ and, along with the mailing lists, can be searched by going to http://www.FreeBSD.org/search/. If the doc distribution has been installed, they're also available formatted in
/usr/share/doc.
If you still have a question or problem, please take the output of
`uname -a', along with any relevant error messages, and email it as a question to the questions@FreeBSD.org mailing list. If you are unfamiliar with FreeBSD's directory layout, please refer to the hier(7) manual page. If you are not familiar with manual pages, type
`man man'.
You may also use sysinstall(8) to re-enter the installation and configuration utility. Edit /etc/motd to change this login announcement.
Ever wonder what those numbers after command names were, as in cat(1)? It's the section of the manual the man page is in. "man man" will tell you more.
-- David Scheidt rprots@Uni>
Свій логін користувач вводить як параметр -l до програми ssh:
-l rprots
У випадку успішного з’єднання, з’являється повідомлення про те, що користувач повинен увести пароль:

13
Password:
Використання програми putty (для користувачів Windows) теж просте.
Достатньо:

ввести Host Name (or IP address): uni.lnu.edu.ua

ввести Connection type:
SSH

натиснути клавішу Open.
У щойно відкритому вікні розпочнеться обмін даними із сервером проекту,
і користувачу буде запропоновано ввести його логін та пароль.
Розробник може також локально доступатися до SVN сервера.
2.4.1.

Віддалений доступ до FTP сервера
На платформі розміщений FTP сервер. Доступ до FTP використовується для зручного копіювання файлів із сервера. Для цього потрібно мати логін та пароль. Для доступу використовується адреса uni.lnu.edu.ua та логін/пароль.
2.4.2.

Віддалений доступ до SVN сервера
На сервері запущений SVN сервер. Розробники можуть доступитись до репозиторію SVN, маючи спеціальні логін та пароль.
Для доступу до SVN репозиторію рекомендується використовувати консольний клієнт svn.
2.5.

Система контролю версій
Subversion (або SVN) – це система контролю версій. Вона використовується для зручного збереження та спільного доступу до поточних та попередніх файлів, таких як вихідні коди, веб-сторінки чи документація. Такі файли містяться у т.з. репозиторію SVN. Розробники мають змогу доступатися до цих файлів за допомогою т.з. опції checkout і можуть вносити зміни за допомогою опції commit.
SVN використовується для контролювання версій проекту. Репозиторій проекту міститься на сервері у каталозі
/www/svn/campus
У файлах репозиторію SVN міститься вся інформація про вихідні коди програми, документація, UML діаграми, SQL dump бази даних.
2.5.1.

Домовленості про текст повідомлень у SVN commit-ах
Для внесення змін у репозиторій SVN використовується команда svn commit -m "повідомлення-про-зміни"
На місці «повідомлення про зміни» повідомляємо короткий опис того, що було модифіковано чи додано у файлах. Варто використовувати повідомлення про зміни у наступній формі:
#123 added 'remember_me' module де 123 – це номер сторінки в нашій інформаційній системі контролю за помилками.

14
Якщо ж такої відповідної сторінки у системі контролю за помилками не було створено, то текст повідомлення може бути наступним: added 'remember_me' module
2.5.2.

Структура каталогів SVN репозиторію
Структура каталогів SVN репозиторію побудована наступним чином
(назви файлів та каталогів зображено жирним шрифтом): rprots@Uni> ls -l /www/svn/campus total 14
-rw-rwSr-- 1 rprots staff 229 Jul 8 2007
README.txt
drwxrwsr-x 2 rprots staff 512 Mar 24 17:12
conf
drwxrwsr-x 2 rprots staff 512 Jul 8 2007
dav
drwxrwsr-x 5 rprots staff 512 May 10 21:54
db
-r--rwSr-- 1 rprots staff 2 Jul 8 2007
format
drwxrwsr-x 2 rprots staff 512 Apr 20 16:59
hooks
drwxrwsr-x 2 rprots staff 512 Jul 8 2007
locks
У цих каталогах міститься база даних усіх файлів проекту та історія усіх версій.
У каталозі conf міститься спеціальний текстовий файл passwd, у якому містяться логіни та паролі користувачів, що доступаються до SVN репозиторію ззовні.
У каталозі hooks містяться спеціальні сценарії, що використовуються для збереження цілісності усього проекту. Після внесення змін (commit) у репозиторій викликається сценарій hooks/post-commit.
2.5.3.

Сценарій post-commit
Сценарій post-commit – це спеціальний файл, що міститься у файлах SVN репозиторію і запускається після того, як користувач зробить commit. Ось основний вміст сценарію:
REPOS="$1"
REV="$2"
/www/svn/commit-email.pl "$REPOS" "$REV" -s "[campus] SVN commit" --from "Roman Prots' " \ a.pogranychnyy@gmail.com anatolkukula@gmail.com andrij.strut@gmail.com \ andrij_rstr@rambler.ru \ kadabra.project@gmail.com keymone@gmail.com mandrew182@gmail.com \ doques@gmail.com
/www/svn/translation-tasks.sh "$REPOS" "$REV"
/www/svn/campus-update.sh
Скрипт запускає 3 команди:

15
Перша з них висилає спеціальний лист на список вказаних електронних адрес, в якому присутня інформація, про зміни (змінені файли), що були внесені до репозиторію.
Друга команда виконує імпорт перекладів інтерфейсу у базу даних веб- сайту, що були зроблені.
Третя команда перебудовує веб-сайт для застосування змін, що були зроблені.
2.6.

Переклад інтерфейсу веб-сайту
CMS Drupal дозволяє перекладати інтерфейс веб-сайту іншими мовами, використовуючи веб-інтерфейс. У даному проекті використовуються спеціальні gettext (з розширенням .po) файли для перекладу. Для простого та швидкого редагування gettext файлів існує безліч редакторів – найбільш вдалим є poEdit.
2.6.1.

Програма poEdit
Розглянемо програму poEdit та те, як вона використовується для перекладу веб-сайту. poEdit – це крос-платформенний редактор «каталогів gettext» (.po файлів).
Завантажити poEdit для потрібної
ОС можна за адресою http://www.poedit.net/download.php
Після інсталяції можемо відкривати .po файли у програмі та редагувати їх.
2.6.2.

Імпорт перекладів до веб-сайту
Після того, як gettext файли відредаговані (напр. за допомогою програми poEdit), їх потрібно додати (виконати операцію commit) до репозиторію SVN.
Після додавання переклади будуть автоматично задіяні на веб-сайті.
2.7.

Ієрархія вихідних кодів
Як вже зазначалось раніше, вихідні коди проекту містяться у SVN репозиторію. Подамо невеликий опис каталогів, підкаталогів та їх складових.
На найвищому рівні міститься 3 каталоги (позначено жирним шрифтом): pro@overlord:
/Documents/work/campus/wd/uni.lnu.edu.ua> ls -l total 24 drwx---r-x 3 pro users 4096 2007-11-09 04:19
branches
drwx---r-x 3 pro users 4096 2007-11-09 04:19
tags
drwx---r-x 15 pro users 4096 2008-05-10 21:40
trunk
pro@overlord:
/Documents/work/campus/wd/uni.lnu.edu.ua>
Каталог tags містить підкаталоги з т.з. знімками (копії) важливих версій
(напр. релізів проекту). Внесення зміни у файли каталогу tags не допускається.
Каталог branches також містить знімки версій, проте за домовленістю між розробниками передбачає внесення до нього подальших змін.
Каталог trunk – це головна версія усього проекту. Саме туди вносяться найсвіжіші зміни останніх (а інколи і експериментальних) версій.

16
2.7.1.

Каталог trunk
Розглянемо вміст каталогу trunk робочої копії проекту: pro@overlord:
/Documents/work/campus/wd/uni.lnu.edu.ua/trunk> ls -l total 164 drwx---r-x 5 pro users 4096 2008-02-24 21:58 config drwx---r-x 4 pro users 4096 2007-11-09 04:18 data drwx---r-x 3 pro users 4096 2008-03-15 22:00 database
-rw----r-- 1 pro users 227 2008-02-03 03:50 data.mk
-rw-r--r-- 1 pro users 3822 2008-05-02 16:25 deploy.mk drwx---rwx 4 pro users 4096 2008-02-08 22:20 drupal
-rw----r-- 1 pro users 930 2008-02-03 02:04 drupal.mk drwx---r-x 4 pro users 4096 2008-04-20 10:16 drupal_other
-rw----r-- 1 pro users 3695 2008-02-09 22:15 FAQ.txt
-rwx---r-x 1 pro users 420 2008-04-20 16:52 get_sql_dump_sed.sh
-rw----r-- 1 pro users 7106 2008-02-09 22:15 install.bat
-rw----r-- 1 pro users 2542 2008-04-20 10:17 makefile drwxr-xr-x 4 pro users 4096 2008-05-22 22:57 manual drwx---r-x 10 pro users 4096 2008-04-30 21:48 output drwx---r-x 5 pro users 4096 2008-03-20 21:58 packages drwx---r-x 6 pro users 4096 2008-03-17 23:34 packages_sources drwx---r-x 3 pro users 4096 2008-02-10 00:36 patches
-rw----r-- 1 pro users 131 2008-03-23 16:25 README.txt
-rw----r-- 1 pro users 649 2008-02-09 22:15 README.WIN.txt drwx---r-x 4 pro users 4096 2008-03-17 00:57 translation
-rw----r-- 1 pro users 1460 2008-03-21 22:36 translation.mk
-rw----r-- 1 pro users 65 2007-11-09 04:19 vcs.mk drwx---r-x 4 pro users 4096 2008-03-10 12:16 win_patches
Тут міститься наступне:

файли сценаріїв GNU make: makefile, data.mk і т.п.;

каталог config. Зберігає специфічні дані кожного розробника.;

каталог data. Містить файли веб-сайту (наприклад ті, що додані через веб-
інтерфейс і прив'язані до певних вузлів);

каталог database. Містить файли із запитами SQL для побудови бази даних веб-сайту;

каталог drupal – наші модулі, сценарії, теми дизайну, налаштування веб- сайту;

каталог drupal_other – модулі, сценарії, теми дизайну сторонніх розробників;

каталог manual – документація, UML діаграми, опис проекту, плани проекту;

каталог output – вихідні файли. Каталог створюється після побудови веб- сайту, напр. виконанням команди: gmake all

каталог patches – файли з інформацією про зміни ядра Drupal;

каталог translation – gettext файли з перекладами інтерфейсу веб-сайту.

17
2.8.

Побудова та встановлення проекту
Побудова та встановлення веб-сайту виконується за допомогою сценаріїв makefile-ів.
Для побудови (компіляції) використовуємо ціль all. Тобто, виконуємо команду: gmake all
Для інсталяції веб-сайту на локальному комп’ютері чи на головному сервері проекту використовуємо команду: gmake install
Розглянемо список усіх цілей (з описом їхньої роботи) makefile сценарію та додаткових вкладених сценаріїв:
Назва цілі
Залежні цілі
1
Опис
Сценарій makefile (головні цілі) all drupal, campus_data
Копіює файли ядра. Виконує зміни в файлах ядра за допомогою явного виклику команди: gmake patches campus
Копіює вихідні коди з каталогів drupal та drupal_other у каталог output. patches
Вносить зміни у файли ядра за допомогою програми patch. Файли, що містять інформацію про зміни які треба внести лежать у каталозі patches. clean
Видаляє кінцевий каталог (output). sourceclean clean
Видаляє каталог (packages_sources) з розпакованим вихідними кодами.
Сценарій data.mk (робота з даними веб-сайту – напр. імпортованими файлами)
data
Файли веб-сайту ЛНУ (напр. ті, що додані через веб-інтерфейс
і прив’язані до певних вузлів) містяться у каталозі data репозиторію.
Дана ціль копіює ці файли у кінцевий каталог (output).
Сценарій deploy.mk (інсталювання, робота з базою даних) install
Копіює вихідні файли з каталогу
1
Цілі сценарію, що виконуються перед даною ціллю. Таким чином задана ціль виконує всі сценарії, що у залежних цілях і власний сценарій.

18
Назва цілі
Залежні цілі
1
Опис
output у каталог, зазначений для
інсталяції – за замовчуванням це каталог
/www/site/uni.franko.lviv.ua
Виконує деякі додаткові дії над файлами для того, щоб веб-сайт правильно запрацював
(напр. встановлює права на файли та каталоги і т. п.). install_dev
Не реалізовано.
get_files
Копіює файли (детальніше див. опис цілі data) з каталогу інсталяції, якщо є нові у каталог файлів робочої копії веб-сайту. commit_files get_files
Додає файли з робочої копії каталогу data у репозиторій SVN, якщо вони ще не додані.
Вносить змінені та нові файли у SVN репозиторій проекту.
У випадку, якщо файли були видалені з веб-сайту, то розробник зобов’язаний сам видалити файл із репозиторію проекту. get_sql_dump
Дістає список усіх таблиць бази даних. Схему (набір SQL запитів) усієї бази даних записує у файлі database/schema.sql у робочій копії проекту.
Дані кожної таблиці записуються у окремому файлі у каталозі database сукупністю SQL запитів. commit_sql_dump get_sql_dump
Додає нові SQL файли нових таблиць до репозиторію. Вносить змінені та нові файли каталогу database у репозиторій. install_sql_dump
Проводить імпорт бази даних із SQL запитів у файлах каталогу database. remove_tables_
Допоміжна ціль для розробника.

19
Назва цілі
Залежні цілі
1
Опис
from_db
Видаляє усі таблиці із заданої бази даних.
Сценарій drupal.mk (робота з дистрибутивом Drupal) download-drupal
Сценарій завантажує файл-архів ядра
Drupal вказаної версії з Інтернет. Але якщо такий файл вже існує, то архів не завантажується знову. drupal download-drupal
Розпаковує вихідні коди Drupal із завантаженого архіву у підкаталог packages_sources.
Потім копіює розпаковані вихідні коди у кінцевий каталог (output).
Сценарій translation.mk (робота з gettext файлами перекладів) download-potx
Завантажує архів модуля potx для роботи з файлами перекладів з
Інтернет. Але якщо такий файл вже
існує, то архів не завантажується знову. potx download-potx
Розпаковує вихідні коди модуля potx
із завантаженого архіву у підкаталог packages_sources. generate-pot potx
Створює gettext файли перекладів наших модулів. clean-pot
Не реалізовано.
Сценарій vcs.mk (робота з системою контролю версій SVN) update
Виконує оновлення робочої SVN копії до останньої версії веб-сайту.
2.9.

Домовленості щодо версій веб-сайту
Версія веб-сайту складається з 3-ох компонент:
<головна>.<другорядна>.<реліз>
Розглянемо кожну компоненту детальніше:

головна – число, яке показує найважливішу версію програми.
Для збільшення цього числа (на одиницю) у проект повинні внесенні суттєві концептуальні зміни чи напр. перехід на нову версію ядра Drupal.

другорядна – число, яке показує другорядну версію програми.
Для збільшення цього числа (на одиницю) у проект має бути внесена нова функціональність (напр. новий модуль, змінена бази даних чи здійснено розширення функціональності модуля).

20

реліз – число, яке показує мінімальну зміну програми. Це зазвичай виправлення помилок попередньої версії. Збільшення цього числа (на одиницю) не передбачає додавання нової функціональності чи суттєвих змін веб-сайту. Відустність цього числа у позначенні версії означає реліз №0.
Тобто, версія 1.1.0 – це те саме, що й 1.1.
Приклади правильно сформованих версій:
0.1, 0.1.0, 0.19.12, 1.19.12
Використовується також наступна домовленість щодо версій веб-сайту:
<головна>.<другорядна>-<реліз>
У цьому випадку компоненту реліз розглядаємо як наступну стрічку:

dev – якщо така версія веб-сайту на стадії розробки і містить безліч відомих і критичних помилок

betaNN, де NN – число від 1 до 255. Використовується, якщо веб-сайт придатний до використання, проте на стадії детального тестування.

rcNN, де NN – число від 1 до 255, rc – скорочено від Release candidate.
Використовується, якщо веб-сайт придатний до використання, проте на стадії тестування.
Приклади правильно сформованих версій:
0.1-dev, 0.1-beta1, 0.19-rc2, 1.19-dev
Таким чином, переходами від версії напр. 0.5-dev -> 0.5-beta1 -> 0.5-beta2 -
> 0.5-rc1 -> 0.5-rc2 ми отримуємо надійну версію 0.5. Через подальші виправлення помилок у версії 0.5 отримуватиме версії 0.5.1, 0.5.2 і т.д.
Видавання нових релізів і використання їх у продуктивних цілях повинно бути домовлено між розробниками і власниками проекту.
2.10.

Інформаційна система контролю за помилками
Для простого та надійного контролю за помилками проекту розроблено спеціальний веб-сайт на базі CMS Drupal. Додаткові модулі дозволяють вести список помилок та feature-ів.
Веб-сайт отримав свою назву: Campus issue tracking system
Доступитись до веб-сайту можна за адресою http://uni.lnu.edu.ua/issues/.
На рис. 2.1 зображено знімок екрану з головною сторінкою Campus issue tracking system:

21
Рисунок 2.1. – Головна сторінка Campus issue tracking system
2.11.

Поштова розсилка між учасниками проекту
Учасники проекту використовують інформаційну систему контролю за помилками, або ж спеціальну поштову розсилку за адресою franko2008@googlegroups.com. Розсилку можна також читати на веб-сайті http://groups.google.com/group/franko2008.
На цьому сайті також є деякі важливі файли (напр. книги) для розробників: http://groups.google.com/group/franko2008/files.

22
3.

АРХІТЕКТУРА ПРОГРАМИ
Основна частина роботи над проектом орієнтована на розробку засобів взаємодії між адміністраторами та модераторами сайту, адже зараз користувачу дозволено лише перегляд інформації. Вона полягає у написанні спеціальних
PHP-модулів, основною задачею яких є надання можливості додавання та супроводження інформації на сайті. Кожен із таких модулів, переважно, відповідає за організацію роботи із деяким об’єктом, наприклад факультетом.
Забезпечується:

додавання нових об’єктів;

оновлення вже існуючих об’єктів;

редагування зв’язків між об’єктами;

видалення об’єктів;

приєднання специфічної інформації та файлів до об’єкта;

керування відображенням вже існуючого вмісту;

редагування усієї структури сайту.
Крім того, використовується велика кількість засобів Drupal, таких як категорії, блоки меню та інше. Також на CMS покладається аутентифікація користувачів та пошук інформації по сайту.
Робота над користувацькою частиною частково входить у роботу із модулями, але в більшості полягає у написанні тем дизайну – PHP сценаріїв, що дозволяють легко змінювати спосіб відображення інформації. Це потужний механізм, що дає змогу відділити обробку інформації від її представлення, а також розділити обов’язки програміста і дизайнера при написанні та супроводженні сайту. Крім програмування PHP-тем, Drupal підтримує
інтеграцію каскадних таблиць стилів CSS та сценаріїв JavaScript, що активно використані в проекті для створення специфічного дизайну.
3.1.

Огляд базових компонент ядра Drupal
3.1.1.

Модуль Node («вузол»)
Головною структурною одиницею Drupal-у є т.з. node (вузол). Система
Drupal розроблялась більше як система керування вмістом, тому базовий вузол містить досить багато функціональності. (Втім її було недостатньо для нашої розробки і вузол був розширений модулем object). Напр., назва, текст, формат тексту. Реалізована підтримка версій вузлів.
Будь-який вміст веб-сайту записується як вузол. Тобто, вузлами є такі речі, як журнали, історії, сторінки, голосування чи теми форумів.
Приймаючи увесь вміст за вузли дозволяє з легкістю створювати нові типи вмісту. Це також дозволяє безболісно додавати нові можливості на сайт або зміни до всього вмісту. Прикладом є нові модулі, що стосуються веб-сайту:
person, division, educational division, university, faculty.

23
Винятком є коментарі (модуль comment). Вони не записуються як вузли, але асоціюються з певним вузлом. Така функціональність не завжди зручна, проте реалізована, мабуть, з перспективи для підвищення швидкодії.
Для детальнішої інформації варто звернутись до відповідної сторінки посібника Drupal: http://drupal.org/handbook/modules/node.
3.1.2.

Модуль System («система»)
Модуль system системи керування вмістом Drupal надає загальні налаштування сайту: назва, різна додаткова інформація для його роботи, керування іншими модулями, кешування сторінок, планування завдань. Модуль також слідкує за різними параметрами, що надаються системі адміністратором.
Деякі модулі Drupal потребують періодичного виконань певних завдань.
Модуль статистики може вимагати регулярного очищення протоколів. Модуль пошуку періодично індексує вміст сайту. Модуль голосувань закриває протерміновані голосування.
Для цього використовується довільний планувальник завдань, що встановлений у системі, де працює Drupal. Напр., якщо сайт www.example.com, то планувальнику завдань треба вказати виконання програми браузера зі сторікою http://www.example.com/cron.php: curl --silent --compressed
http://example.com/cron.php
Механізми кешування модуля system зберігають динамічно згенеровані веб-сторінки в базі даних (можна реалізувати підтримку будь-якого сховишща для кешованих файлів). Наступного разу при звертанні до сторінок, Drupal відсилає закешовану сторінку користувачу, а не генерує її знову. Для цього потрібний лише один запит до бази даних. Запити забирають час та потужності сервера, тому кешування зменшує завантаженість системи і дозволяє їй обробляти запити набагато швидше.
Для зменшення завантажуваності сервера та економію «трафіку» модуль system зберігає та відсилає сторінки у стиснутому вигляді.
Для детальнішої інформації варто звернутись на відповідну сторінку посібника Drupal: http://drupal.org/handbook/modules/system.
3.1.3.

Модуль User («користувач»)
Модуль user (користувач) дозволяє відвідувачам сайту реєструватись та проводити аутентифікацію. Зареєстровані користувачі мають змогу асоціюватись з вмістом, який вони додають.
Модуль підтримує налаштування прав для ролей користувачів. Кожна роль може робити тільки те, що встановить адміністратор. Кожен користувач може мати кілька ролей. За замовчуванням є дві ролі, які неможливо видалити із системи – анонімний (користувач, що не аутентифікований) та аутентифікований.
Кожен користувач може змінювати деякі персональні налаштування на своїй «домашній» сторінці. Зареєстровані користувачі повинні авторизуватись ввівши локальне (або ж віддалене – унікальна можливість Drupal – розподілена аутентифікація – реалізована у модулі під назвою drupal) ім’я та пароль.

24
Відвідувач веб-сайту асоціюється із унікальним ідентифікатором, т.з.
ідентифікатором сесії, що зберігається у cookie веб-браузера. Drupal реалізований таким чином, що не записує жодної персональної інформації у
cookie, а використовує ідентифікатор сесії для отримання інформації, розміщеної на сервері.
Для детальнішої інформації варто звернутись на відповідну сторінку посібника Drupal: http://drupal.org/handbook/modules/user.
3.1.4.

Модуль Book («книга»)
Модуль book дозволяє встановлювати зв’язки між об’єктами. Напр. дочірніми елементами об’єкта ЛНУ є його факультети (прикладної математики та інформатики, біологічний, ...).
Втім можливості модуля book не є достатніми для даного проекту, тому цей модуль довелось суттєво розширити.
3.2.

Структура представлення даних
Структура даних проекту є типовою для моделі MVC і аналогічною структурі даних Drupal. Складається із двох основних компонент: бази даних системи, що містить усю необхідну для відображення та взаємодії з користувачами інформацію, а також системи класів, що забезпечують простий і дружній доступ до інформації, що міститься в базі.
На рис. 3.1 показана спроектована структура класів, де класи, похідні від object представляють сутності університету. Об’єкти, помічені стереотипом enumeration є словниками Drupal.
Ця структура фактично відображає і структуру бази даних, за винятком кількох сервісних класів, що не потребують для своєї роботи власних таблиць.
Система спроектована так, щоб, використовуючи одну базу даних, можна було би працювати одразу з декількома університетами, із властивим для кожного з них дизайном та наповненням.
Система побудована на концепції підрозділів, тобто будь-яка ланка структури університету є підрозділом. Це найзагальніший термін, що об’єднує сутності університету. Потім ці сутності діляться на:

навчальні підрозділи;

наукові підрозділи;

господарські підрозділи.
Навчальні підрозділи потім вже діляться на факультети, кафедри та ін.
Навколо системи підрозділів побудована система суміжних класів, що роблять картину більш повною. Сюди відносяться персони, посади, наукові теми, спеціальності, навчальні курси та ін.

25
Рисунок 3.1. – Модель класів
3.3.

Огляд інтерфейсу користувача
Інтерфейс користувача складається із верхнього та лівого динамічних блоків меню, що змінюються, залежно від поточного місцезнаходження на сайті, динамічного блоку новин, що також залежить від контексту, у якому ми

26 знаходимось та блоку пошуку по сайту. Кожен із цих блоків може бути змінений за смаком, при чому різні блоки можуть налаштовуватися незалежно один від одного, що часто буває дуже зручно. Також відслідковується поточне положення користувача на сайті і відображається у ланцюжку вгорі сторінки.
Розміщення та дизайн блоків можна побачити на рис. 3.2.
Рисунок 3.2. – Вигляд сторінки сайту "Вітальне слово"
Блок новин містить лише заголовки та дату публікації найбільш важливих подій, повна інформація про які відображається при переході за відповідним посиланням. Типова сторінка новин зображена на рис. 3.3.
Як змінюється верхнє меню при навігації по сайту, можна побачити на рис.
3.4, де зображено верхнє меню сторінки факультету та рис. 3.5. – меню головної сторінки.

27
Рисунок 3.3. – Типова сторінка новин
Рисунок 3.4. – Верхнє меню сторінки факультету
Рисунок 3.5. – Верхнє меню головної сторінки
Адміністраторська частина реалізується засобами Drupal. Вона лише розширюється додатковими модулями, що відповідають за адміністрування тієї чи іншої частини проекту, чи всього проекту загалом. Передбачено дві адміністраторські ролі: адміністратор та модератор, що конфігуруються незалежно один від одного.

28
Рисунок 3.6. – Вигляд адміністраторської частини
Більшість адміністраторської роботи полягає у взаємодії із додатковими модулями, написаними розробниками сайту, адже вони представляють доступ до бази даних через веб інтерфейс. Приклад такого інтерфейсу зображено на рис. 3.7.
3.4.

Розроблені модулі
Усі модулі описані у цьому розділі містяться у каталозі trunk/drupal/sites/all/modules/ SVN репозиторію проекту. Кожен окремий модуль розміщений у окремому каталозі з відповідною назвою.
Кожен розроблений модуль розміщений на моделі класів у дотатку «А».
Мною були розроблені усі модулі, описані в даній дипломній роботі, окрім
Speciality, Specialization, Research topic, Educational course. Втім розробки наша команда веде спільно і допомагає один одному у вдосконаленні усіх компонент веб-сайту.

29
Рисунок 3.7. – Сторінка додавання навчального курсу
3.4.1.

Розширення модуля Book («книга»)
Базовий модуль book CMS Drupal версії 5.х передбачає встановлення зв’язків між об’єктами, як один до багатьох. Тобто, батьківський елемент може мати кілька дочірніх елементів. Проте дочірній елемент може мати лише одного батька. Це добре видно із SQL запиту створення таблиці, яка використовується модулем для зберігання таких зв’язків:
CREATE TABLE
{book} ( vid int_unsigned NOT NULL default '0', nid int_unsigned NOT NULL default '0', parent int NOT NULL default '0', weight smallint NOT NULL default '0',
PRIMARY KEY
(vid)
) де поле vid – ідентифікатор версії сторінки (об’єкта), parent – ідентифікатор батьківської сторінки.
Зміни модуля book полягають у зміні цієї таблиці для видалення умови унікального ключа vid. Тобто, SQL запит для створення таблиці наступний:

30
CREATE TABLE
{book} ( vid int_unsigned NOT NULL default '0', nid int_unsigned NOT NULL default '0', parent int NOT NULL default '0', weight smallint NOT NULL default '0'
)
Таким чином отримуємо можливість створення відношень між об’єктами від багатьох до багатьох.
Файл (patch) змін до модуля book можна знайти у репозиторію проекту: trunk/patches/#210 book multiple inheritance.patch
3.4.2.

Модуль Object (об’єкт)
Цей модуль додає функціональність, що розширює модуль Node.
Відповідно до моделі класів модуль додає таблицю з новими полями:
CREATE TABLE
{object} ( nid int_unsigned NOT NULL default '0', vid int_unsigned NOT NULL default '0', homepage varchar(255) default NULL, email varchar(255) default NULL,
PRIMARY KEY
(nid, vid)
)
Поле
Опис
nid
Ідентифікатор об’єкта. vid
Ідентифікатор версії об’єкта. homepage URL домашньої сторінки об’єкта, яка містить додаткову інформацію про об’єкт. URL має вказувати на сторінку зовнішнього сайту. email
Електронна адреса. Поле використовується для позначення електронної адреси персони (person) та підрозділу (division).
3.4.3.

Модуль Division (підрозділ)
CREATE TABLE
{division} ( nid int_unsigned NOT NULL default '0', vid int_unsigned NOT NULL default '0', address text NOT NULL, phone varchar(32) NOT NULL, fax varchar(32) NOT NULL, mail varchar(255) NOT NULL,
PRIMARY KEY
(nid, vid)
)

31
Поле
Опис
nid
Ідентифікатор об’єкта. vid
Ідентифікатор версії об’єкта. address
Адреса адміністрації підрозділу. phone
Номер телефону адміністрації підрозділу. fax
Номер факсу адміністрації підрозділу.
Модуль division наслідують наступні модулі, що не додають додаткових полів:

Educational division (навчальний підрозділ)

Research division (науковий підрозділ)

Service division (господарська частина)
Модуль University (університет) наслідує модуль Educational division.
Змінює відображення деяких елементів, напр. замість слова «Менеджмент» використовує слово «Ректорат». Аналогічно,

модуль Faculty (факультет) – замість слова «Менеджмент» використовує слово «Завідувач кафедри»;

модуль Department (кафедра) – відображає термін «Деканат».
3.4.4.

Модуль Research topic (наукова тема)
CREATE TABLE
{research_topic} ( nid int_unsigned NOT NULL default '0', vid int_unsigned NOT NULL default '0', code varchar, state_registration_number varchar, deadline text, annotation text,
PRIMARY KEY
(nid, vid)
)
Поле
Опис
nid
Ідентифікатор об’єкта. vid
Ідентифікатор версії об’єкта. code
Код наукової теми. state_registration_number Номер держреєстрації. deadline
Терміни виконання. annotation
Анотація.
3.4.5.

Модуль Educational course (навчальний курс)
CREATE TABLE
{educational_course} (

32 nid int_unsigned NOT NULL default '0', vid int_unsigned NOT NULL default '0', semester varchar, lections int, practic int, estimation varchar, examination_criteria varchar, aim varchar, annotation varchar, keywords varchar,
PRIMARY KEY
(nid, vid)
)
Поле
Опис
nid
Ідентифікатор об’єкта. vid
Ідентифікатор версії об’єкта. semester
Код наукової теми. lections
Лекції. practic
Практичні заняття. examination_criteria
Крітерії оцінювання. aim
Критерій оцінювання. annotation
Анотація. keywords
Ключові слова.
3.4.6.

Модуль Speciality (спеціальність)
CREATE TABLE
{speciality} ( nid int_unsigned NOT NULL default '0', vid int_unsigned NOT NULL default '0', educational_form varchar, additional_info varchar,
PRIMARY KEY
(nid, vid)
)
Поле
Опис
nid
Ідентифікатор об’єкта. vid
Ідентифікатор версії об’єкта. educational_form
Форма навчання. additional_info
Додаткова інформація.
Модуль Specialization не додає нових полів. Наслідує модуль Speciality.

33
3.4.7.

Модуль Person (персона)
CREATE TABLE
{person} ( nid int_unsigned NOT NULL default '0', vid int_unsigned NOT NULL default '0', first_name character varying, middle_name character varying, last_name character varying, birth character varying, publish_birth integer NOT NULL DEFAULT 0, biography character varying, biography_format integer NOT NULL DEFAULT 0, additional_info character varying, additional_info_format integer NOT NULL DEFAULT 0, home_phone varchar, mobile_phone varchar, interests varchar, publications varchar,
PRIMARY KEY
(nid, vid)
)
Поле
Опис
nid
Ідентифікатор об’єкта. vid
Ідентифікатор версії об’єкта. first_name
Ім'я персони. middle_name
Ім'я по батькові персони. last_name
Прізвище персони. birth
Дата народження. publish_birth
Чи публікувати дату народження? biography
Біографія. biography_format
Формат біографії. additional_info
Додаткова інформація. additional_info_format
Формат додаткової інформації. home_phone
Номер домашнього телефону. mobile_phone
Номер мобільного телефону. interests
Інтереси. publications
Публікації.
3.4.8.

Модуль Position (посада)
CREATE TABLE
{position} ( nid int_unsigned DEFAULT '0'::int_unsigned NOT NULL,

34 pid int_unsigned DEFAULT '0'::int_unsigned NOT NULL, tid int, phone_number character varying, parent int_unsigned
);
CREATE SEQUENCE
{position}_pid_seq
Поле
Опис
nid
Ідентифікатор об’єкта. pid
Ідентифікатор посади. tid
Ідентифікатор терміну словника з посадами. phone_number
Службовий номер телефону персони на даній посаді.
parent
Батьківський об’єкт персони (це напр., кафедра, факультет).
3.4.9.

Додаткові модулі
Для веб-сайту ВНЗ розроблено додаткові модулі, що допомагають іншим модулям функціональністю, але не входять в ієрархію класів: модуль node_hierarchy.
Відсутність можливості організації наслідування між класами (типами) вузлів змусили вдатися до написання модуля node_hierarchy. Цей модуль запроваджує нову hook-функцію node_parent. За її допомогою класи вузлів
(модулі) можуть вказувати базовий клас.
Наведемо приклад використання, як це зроблено у модулі Educational division:
/**
* Implementation of hook_node_parent().
*/
function
educational_division_node_parent() { return array(
'educational_division' => 'division'
);
}
Таким чином клас Educational division вказує свій базовий клас – division.

модуль campus – надає додаткові функції, блоки та сторінки, що стосуються саме веб-сайту ЛНУ. Функціональність, що зосереджена у цьому модулі не входить у інші більш відповідні модулі для збереження їхньої простоти, універсальності та можливості перевикористання у подібних сайтах.

модуль image – клас вузла, що надає можливість додавання світлин чи фотографій на веб-сайт.

модуль person_user – модуль, що встановлює зв'язок один до одного між об’єктом користувача та сторінкою персони. Створює таблицю, у яку записуються зв'язки наступним SQL запитом:

35
CREATE TABLE
{person_user} ( uid int_unsigned NOT NULL default '0', nid int_unsigned NOT NULL default '0',
PRIMARY KEY
(uid, nid),
UNIQUE
(uid),
UNIQUE
(nid)
) де поле uid – це ідентифікатор користувача, nid – ідентифікатор сторінки персони.

модуль protected_selection – додає допоміжний Javascript для спрощення вибирання батьківських сторінок у модулі Book.

модуль thumbnail (мініатюра) – реалізовує додаткову функціональність для динамічної зміни розмірів фотографій, що публікуються на веб-сайті університету;

модуль phone (телефонний номер) – реалізовує перевірку правильності введеного телефонного номера. Даний модуль використовується у модулях division та person. Спеціальний регулярний вираз здійснює майже усю перевірку. Наведемо реалізацію з коментарями головної функції модуля:
/**
* Verify the syntax of the given phone number.
*
* See Recommendation E.123 for details.
*
*
@param
$phone

* A string containing a phone number.
*
@return
* TRUE if the phone number is in a valid format.
*/
function
valid_phone_number($phone) {
// Do not allow phone number with two -.
if (
FALSE
!== strpos($phone, "--")) { return
FALSE
;
}

// Do not allow phone number with two spaces.
if (
FALSE
!== strpos($phone, " ")) { return
FALSE
;
}

// International phone numbers (with +) can't contain
brackets.
if (
FALSE
!== strpos($phone, "+") &&
FALSE
!== strpos($phone,
"(")) { return
FALSE
;
} return preg_match('/
^[\+]?[\d]* # String may start with <> or with
<
>

36
# or with nothing.
[ ]? # Can be one or no space.
(\([\d]+\))? # Can be one pair of brackets with number in them.
[ ]? # Can be one or no space.
[\d \-
]+$ # String ends with at least one digit, dash or
/x', $phone);
}

модуль notify_spelling_mistakes – дозволяє користувачам за допомогою виділення тексту мишкою та комбінації клавіш
Ctrl-Enter повідомляти адміністраторам про помилки (напр. синтаксичні), знайдені на сторінках веб-сайту.
3.4.10.

Модулі сторонніх розробників
У SVN репозиторію проекту у каталозі trunk/drupal_other/sites/all/modules містяться модулі, розроблені учасниками проекту Drupal та ті які ми використовуємо для веб-сайту. На даний момент це один модуль:

paging – використовується для розбивання вузлів на кілька сторінок.
В текст сторінки вписується спеціальний HTML тег що розділяє сторінки.
Приклад. Сторінка історії університету http://uni.lnu.edu.ua/node/62 є достатньо великою, тому для її відображення використовуються можливості модуля paging. Унизу сторінки з’являється блок навігації між сторінками історії університету:
3.5.

Документація
Веб-сайт супроводжується документацією. Вона призначена здебільшого для адміністраторів чи модераторів веб-сайту і допомагає їм невеличкими вказівками, щодо того як адмініструвати веб-сайт. Зайти на сторінку документації можна за адресою (доступ мають тільки користувачі з відповідними правами): http://uni.lnu.edu.ua/admin-handbook.

37
ВИСНОВКИ
У результаті виконання проекту отримали розвиток сучасні методи проектування розподілених інформаційно-пошукових систем, об'єктного проектування баз даних, обробки даних та добування знань, а також створено програмне забезпечення для автоматичного генерування сторінок веб-сайту та
CMS-системи керування веб-сайтом навчального закладу на базі сучасних комп'ютерних технологій, у тому числі:
- структура інформації для опису об’єктів CMS-системи керування веб- сайтом навчального закладу з використанням об'єктного підходу;
- типові серверні сценарії та інформаційні компоненти для забезпечення функціонування Веб-сайту учбового закладу з автоматичним генеруванням
Веб-сторінок.
Відокремлення дизайну сайту від його інформаційного наповнення в CMS- системі дозволило автоматизувати процеси документообігу та механізми персоналізації.
Впровадження вказаних досліджень дозволяє зменшити затрати на збір та оцифровування інформації, зменшити дублювання при зберіганні даних, спростити адміністрування веб-сайту, підвищити рівень актуалізації, а отже і вірогідності даних.
Розробка відповідає рівню сучасних інформаційних технологій та не має аналогів в Україні.
Результати проекту:

використані при підготовці нових навчальних курсів з сучасних комп’ютерних технологій, зокрема таких як "Основи Інтернет-технологій",
"Проектування великих інформаційно-довідкових систем з використанням архітектури "клієнт-сервер", "Проектування систем обробки та візуалізації лексикографічної, картографічної, графічної та мультимедійної інформації";

служать основою для розвитку та вдосконалення інструментарію створення сучасних інформаційних веб-сайтів та веб-порталів, можуть знайти використання в інших учбових закладах для побудови власних веб-сайтів.

38
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1.
Horlatch V., Shynkarenko O. Data structure, functionality and technologies of implementation of «Faculty» informational system based on Інтернет-Інтранет architecture // Вісник Національного технічного університету «ХПІ»:
Тематичний збірник наукових праць «Системний аналіз, управління та
інформаційні технології». – Харків: НТУ «ХПІ». – 2001. № 21. – C. 79-83.
2.
Бернакевич І.Є., Вовк В.Д., Левченко О.М. Концепція інформаційної системи науково-освітньої установи // В зб. матер. ІІІ міжн. конф. Інтернет-
Освіта-Наука-2002, 8-12 жовтня 2002р. Том.1. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-
Вінниця, 2002. – C. 18.
3.
Веб-сайт університету: структура, дизайн та мінімальний перелік
інформації // Стандарт Львівського університету СТП 1.04-2005.-Львів,
2005.-15 c.
4.
Вовк В.Д. Застосування об’єктного підходу до розробки інформаційних систем на основі реляційних баз даних // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. прикл. матем. та інформатика. 2000. – Вип.2. – С. 184 – 190.
5.
Вовк В.Д. Застосування об’єктного підходу до топології розміщення даних у мережі // Вісник Львів. ун-ту. Сер. прикл. матем. та інформатика, 2005.–
Вип. 10.– C. 155-160.
6.
Вовк В.Д., Горлач В.М., Мельничок М.Л., Проць Р.Р. Об’єктна модель даних системи керування Веб-сайтом навчального закладу // Сучасні проблеми прикладної математики та інформатики: Тез. доп. XIV Всеукр. наук. конф. 2-4 жовтня 2007 р., м.Львів. – Львів: Видавничий центр ЛНУ,
2007. – C. 41–42.
7.
Вовк В.Д., Горлач В.М., Пограничний А.І., Проць Р.Р. Проектування та реалізація сайту університету з використанням об’єктного підходу та можливостей CMS Drupal // Сучасні проблеми прикладної математики та
інформатики: Тез. доп. XV Всеукр. наук. конф. 23-25 вересня 2008 р., м.Львів. – Львів: Видавничий центр ЛНУ, 2008. – C. 103.
8.
Вовк В.Д., Мушкевич Б.Я. Застосування об’єктного підходу до розробки
інформаційних систем під керуванням реляційних СКБД // Сучасні проблеми прикладної математики та інформатики: Тез. доп. IX Всеукр. наук. конф. (24-26 вересня 2002р., м.Львів). – Львів: Видавничий центр
ЛНУ, 2002. – C. 19-20.
9.
Вовк В.Д., Мушкевич Б.Я. Застосування об’єктного підходу до розробки моделі процесів інформаційних систем з використанням реляційних баз даних // Вісник Львів. ун-ту. Сер. прикл.матем. та інформатика. – 2002.
Вип. 4. – С. 184-188.
10.
Голод І.О. Розробка інтерактивної системи для випускників // Тези доп. XI
Всеукр. (VI Міжн.) студентської наук. конф. з прикладної математики та
інформатики 9-10 квітня 2008р., м. Львів. – Львів: ЛНУ, 2008. – C. 62-63.

39 11.
Горлач В.М., Клименко І.В. Розробка системи тестування-опитування з підтримкою графічних об’єктів // Сучасні проблеми прикладної математики та інформатики: Тез. доп. XV Всеукр. наук. конф. 23-25 вересня 2008 р., м.Львів. – Львів: Видавничий центр ЛНУ, 2008. – C. 105.
12.
Горлач В.М., Левченко О.М. Організація збирання інформації для створення Веб-сайту університету // Вісник Львів. ун-ту. Серія прикл. мат. та інформ.-2006. Вип 11.- C. 217-224.
13.
Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник. –
К.: Каравела, 2003. – 464 с.
14.
Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник. 2- ге вид. – К.: Каравела, 2007. – 640 c.
15.
Клименко І.В. Проектування системи тестування з використанням технологій VSTO // Тези доп. XI Всеукр. (VI Міжн.) студентської наук. конф. з прикладної математики та інформатики 9-10 квітня 2008р., м.
Львів. – Львів: ЛНУ, 2008. – C. 119–120.
16.
Левченко О. М., Завадський І. О., Прокопенко Н. С. Основи Інтернету:
Навчальний посібник. – К.: Видавнича група BHV, 2008. –320 с.
17.
Левченко О. Українські інформаційні служби: погляд математика //
МедіаКритика. – Львів, 2008. – № 14. – С. 58–66.
18.
Розробка інструментальних засобів для формування друкованих, мультимедійних та Інтернет видань учбового закладу: Звіт про НДР; держ. реєстр. № 0103U001925; держ. облік. № 0205U002159. – Львів, ЛНУ,
2004. – 43 c.
19.
Розробка системи управління інформаційними масивами web-сайтів університету: Звіт про НДР; держ. реєстр. № 0100U001428; держ. облік.
№ 0203U002140. – Львів, ЛНУ, 2002.– 61 c.
20.
Система автоматичного генерування друкованих та електронних видань учбового закладу: Звіт про НДР; держ. реєстр. № 0105U002238; держ. облік. № 0207U002849. – Львів, ЛНУ, 2006.–85 c.
21.
Створення програмного та інформаційного забезпечення для формування
інформаційних компакт-дисків: Звіт про НДР; держ. реєстр.
№ 0100U001429; держ. облік. № 0203U002130. – Львів, ЛНУ, 2002.–18 c.
22.
Тушницький Р. Методика створення технічного завдання на розробку автоматизованої інформаційної системи // IX Всеукр. студентська наукова конференція з прикладної математики та інформатики. Львів, 5-6 квітня
2006 року. м.Львів: ЛНУ, 2006. – С.106–107.
Електронні ресурси:
23.
Веб-сайт проекту (
http://uni.lnu.edu.ua
)
24.
Веб-сайт «Львівський національний університет ім. І.Франка»
(
www.lnu.edu.ua
).
25.
Веб-сайт «Міжнародний науковий конгрес «Іван Франко: дух, наука, думка, воля» (
www.lnu.edu.ua/conference/franko150/
).

40 26.
Веб-сайт «Наукові видання Львівського університету»
(
http://blues.lnu.edu.ua/publish/
).
27.
Комплекти документів та інструкцій для збирання інформації про
Університет (
www.lnu.edu.ua/Geninf/Web-standard/documentation.html
).

Document Outline

  • 1. СИСТЕМА АВТОМАТИЗОВАНОГО ГЕНЕРУВАННЯ СТОРІНОК ВЕБ-САЙТУ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
    • 1.1. Доцільність використання CMS для веб-сайту
    • 1.2. Представлення та відображення інформації
    • 1.3. CMS Drupal
    • 1.4. Ліцензія та умови розповсюдження проекту
    • 1.5. Використання об’єктного підходу до побудови веб-сайту
      • 1.5.1. Об’єктна модель даних
  • 2. ПРОЦЕС ПРОЕКТУВАННЯ
    • 2.1. Домовленості щодо написання коду програми
    • 2.2. Програмне забезпечення, що використовується для розробки
      • 2.2.1. База даних
    • 2.3. UML супровід
    • 2.4. Сервер проекту
      • 2.4.1. Віддалений доступ до FTP сервера
      • 2.4.2. Віддалений доступ до SVN сервера
    • 2.5. Система контролю версій
      • 2.5.1. Домовленості про текст повідомлень у SVN commit-ах
      • 2.5.2. Структура каталогів SVN репозиторію
      • 2.5.3. Сценарій post-commit
    • 2.6. Переклад інтерфейсу веб-сайту
      • 2.6.1. Програма poEdit
      • 2.6.2. Імпорт перекладів до веб-сайту
    • 2.7. Ієрархія вихідних кодів
      • 2.7.1. Каталог trunk
    • 2.8. Побудова та встановлення проекту
    • 2.9. Домовленості щодо версій веб-сайту
    • 2.10. Інформаційна система контролю за помилками
    • 2.11. Поштова розсилка між учасниками проекту
  • 3. АРХІТЕКТУРА ПРОГРАМИ
    • 3.1. Огляд базових компонент ядра Drupal
      • 3.1.1. Модуль Node («вузол»)
      • 3.1.2. Модуль System («система»)
      • 3.1.3. Модуль User («користувач»)
      • 3.1.4. Модуль Book («книга»)
    • 3.2. Структура представлення даних
    • 3.3. Огляд інтерфейсу користувача
    • 3.4. Розроблені модулі
      • 3.4.1. Розширення модуля Book («книга»)
      • 3.4.2. Модуль Object (об’єкт)
      • 3.4.3. Модуль Division (підрозділ)
      • 3.4.4. Модуль Research topic (наукова тема)
      • 3.4.5. Модуль Educational course (навчальний курс)
      • 3.4.6. Модуль Speciality (спеціальність)
      • 3.4.7. Модуль Person (персона)
      • 3.4.8. Модуль Position (посада)
      • 3.4.9. Додаткові модулі
      • 3.4.10. Модулі сторонніх розробників
    • 3.5. Документація


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал